Версія з КДБ Білорусі не вплине на статус обвинувачених у вбивстві Шеремета Антоненко і Кузьменко, - Геращенко
Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко повідомив, що версія щодо можливої причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета спецслужб Білорусі не вплине на статус Андрія Антоненка, Яни Дугарь та Юлії Кузьменко. Їх слідство підозрює у виконанні вбивства.
Заступник глави МВС Антон Геращенко заявив, що версія щодо КДБ Білорусі є лише варіантом того, хто був замовником вбивства, а не виконавцем. Про це він розповів в коментарі "Странє" в понеділок, 4 січня.
"Ця версія ніяк не впливає на статус підозрюваних у справі Шеремета, яким пред'явлені підозри у виконанні вбивства. Версія стосується можливих варіантів того, хто був замовником вбивства, а не його виконавцем", - сказав Геращенко.
Як відомо, журналіст "Української правди" Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль. 12 грудня 2019 року українські правоохоронці повідомили, що затримали трьох підозрюваних у вбивстві: лікаря і волонтера Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь. Всі вони заперечують причетність до злочину. Зараз в СІЗО перебуває тільки Антоненко, іншим підслідним змінили запобіжний захід на більш м'яку.
Нагадаємо, 4 січня 2021 року бельгійське видання EUObserver повідомило, що Комітет державної безпеки (КДБ) Білорусі ще у 2012 році за наказом Олександра Лукашенко нібито вивчав можливість вбивства журналіста Павла Шеремета. Також оприлюднено документи стеження за Павлом Шереметом. Експерт Національного центру медіа криміналістики США (Університет Колорадо) Каталін Григораса, який вивчав запис в 2020 році за запитом EUObserver, сказав, що з неї видалена цифровий підпис, який могла б допомогти ідентифікувати джерело в КДБ, але в самому записі не виявлено будь-яких слідів аудіоманіпуляцій. Також ASPI news повідомляло, що слідство у справі Шеремета отримало нову інформацію про можливу причетність влади Білорусі до вбивства журналіста.
У нічній атаці на Москву російські сили протиповітряної оборони допустили фатальну помилку: переслідуючи українські дрони, вони збили власний військовий гелікоптер. Інцидент стався на тлі масованого удару безпілотників, який спричинив хаос у небі над столицею та вкотре продемонстрував слабкість російської системи ППО.
У Києві ошукали колишнього прем’єр-міністра України Валерія Пустовойтенка, який очолював уряд у 1997–1999 роках. Двоє шахраїв, видаючи себе за працівника СБУ та слідчу поліції, переконали 79-річного політика, що проти нього відкрито кримінальне провадження за нібито фінансування держави-агресора.
Російські війська атакували Дніпро, і кількість постраждалих зросла до 18 осіб. Серед них є діти та жінки, а частина поранених перебуває у тяжкому стані. У місті пошкоджено житлові будинки, автомобілі та інфраструктуру, рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки удару.
Президент Зеленський назвав це доказом стійкості української оборони та закликав союзників до подальшого посилення підтримки.
В ніч на 13 травня російські війська здійснили масовану атаку на Закарпаття, яка стала найбільшою за весь час війни. За даними місцевої адміністрації, удари були спрямовані на енергетичні об’єкти та житлові квартали. Внаслідок атаки зафіксовано значні руйнування, є постраждалі серед мирного населення.
Президент Зеленський назвав обстріл черговим актом терору, а рятувальники працюють безперервно, щоб врятувати людей із палаючих осель.
До редакції АСПІ потрапили матеріали, які можуть свідчити про наявність у групи компаній «Ювента» та її засновника Чижа Григорія Івановича можливих ділових зв’язків із компаніями, пов’язаними з російською федерацією та білоруссю.
В Україні викрили шахрайський кол-центр, який виманював гроші у військових та їхніх родин, прикриваючись фінансовими послугами. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що організатори діяли за відпрацьованою схемою й нестимуть сувору відповідальність за свої злочини.
Генеральний штаб України повідомив про третє успішне ураження нафтопереробного заводу в російському Туапсе. Удар по стратегічному об’єкту став черговим доказом здатності українських сил знищувати критичну інфраструктуру ворога на глибині його території.
Британське видання The Sunday Times оприлюднило матеріали української розвідки, які свідчать про випадки канібалізму серед російських військових на сході України. Зафіксовано щонайменше п’ять інцидентів, спричинених критичним браком продовольства, що підкреслює глибоку кризу в армії РФ.
У нічній атаці на Москву російські сили протиповітряної оборони допустили фатальну помилку: переслідуючи українські дрони, вони збили власний військовий гелікоптер. Інцидент стався на тлі масованого удару безпілотників, який спричинив хаос у небі над столицею та вкотре продемонстрував слабкість російської системи ППО.
У Києві ошукали колишнього прем’єр-міністра України Валерія Пустовойтенка, який очолював уряд у 1997–1999 роках. Двоє шахраїв, видаючи себе за працівника СБУ та слідчу поліції, переконали 79-річного політика, що проти нього відкрито кримінальне провадження за нібито фінансування держави-агресора.
Російські війська атакували Дніпро, і кількість постраждалих зросла до 18 осіб. Серед них є діти та жінки, а частина поранених перебуває у тяжкому стані. У місті пошкоджено житлові будинки, автомобілі та інфраструктуру, рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки удару.
Президент Зеленський назвав це доказом стійкості української оборони та закликав союзників до подальшого посилення підтримки.