У мережу злили розмови білоруських силовиків про вбивство Шеремета
У справі про резонансне вбивство в Києві журналіста Павла Шеремета з'явився білоруський слід. Вбивство сталося майже 4 роки тому, але і досі немає вирока суду.
У мережі опублікували матеріали про причетність вищого керівництва Білорусі до усунення політичних опонентів, у тому числі про вбивство відомого журналіста Павла Шеремета. Про це йдеться у Telegram-каналі NEXTA Live. Так, колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар направив для розслідування в Брюссель записи розмов квітня 2012 року. На записах голос нібито екс-глави КДБ Білорусі Вадима Зайцева разом із двома співробітниками антитерористичного спецпідрозділу "Альфа" обговорює способи ліквідації супротивників Лукашенка, які "кукурікають" в Німеччині.
У записі згадується і журналіст Павло Шеремет. "Зробимо закладку якусь, і так далі, щоб цей щур, б**дь, зовсім б**дь - ні рук, ні ніг не зберуть. Все щоб було натуральним чином", - говорить на записі людина, з голосом, схожим на екс-главу КДБ Білорусі Вадима Зайцева.
Екс-спецназівець Ігор Макар до листа, який він направив до Брюселя, додав деякі документи оперативної розробки, яку проводило КДБ для виявлення всіх пересувань Шеремета. У них є інформація про автомобіль і місце проживання журналіста в Москві, його контакти і номери телефонів. Водночас видання "Українська Правда" підтверджує, що у записі є докази того, що в 2012 році КДБ Білорусі готувало операції по усуненню й інших своїх політичних опонентів на території інших держав. Обговорювалося використання отрут, вибухових речовин, поломок автомобілів для досягнення поставлених цілей.
Раніше повідомлялося, що 12 грудня, в річницю затримання фігурантів "справи Шеремета", у Києві відбулася акція "Похорон правосуддя". Учасники події влаштували перформанс, обігруючи похоронну процесію. Нагадаємо, що кореспондентка ASPI news вела пряму трансляцію з місця події.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.
У річницю Чорнобильської трагедії президент Володимир Зеленський заявив, що російські атаки безпілотниками над атомними об’єктами ставлять світ на межу нової техногенної аварії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський оголосив масштабні перевірки забезпечення військ, наголосивши, що армія має отримувати все необхідне для ефективної оборони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до тристоронніх переговорів із США та Росією в Азербайджані. Він наголосив, що Київ прагне миру, але лише на умовах, які відповідають національним інтересам та не передбачають поступок агресору.
У США під час вечері кореспондентів Білого дому стався напад: 31-річний учитель із Каліфорнії Коул Аллен відкрив стрілянину, змусивши президента Дональда Трампа та його дружину Меланію терміново залишити захід.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Європа фактично оголосила Росії «відкриту війну» через підтримку України. Він пригрозив, що наслідки такої політики будуть серйозними для всього континенту, намагаючись представити допомогу Києву як пряму загрозу Москві.
Трагічна війна в Україні, яка забрала тисячі життів і принесла безліч страждань, має один позитивний наслідок — вона об’єднала суспільство та зробила його сильнішим.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.