2023 рік буде переломним в економічному впливі санкцій на Росію – керівник Офісу президента Єрмак

Цей рік може стати переломним в економічному впливі санкцій на Росію. Про це написав керівник Офісу президента України Андрій Єрмак у Telegram.
Він зазначив, що Міжнародна робоча група з питань санкцій проти РФ Макфола-Єрмака спільно з експертами Київської школи економіки опублікували Дослідження впливу санкцій на російську економіку за останній рік. За його словами, ключовий висновок – санкції працюють, але є можливості для їх посилення. "Дослідники єдині в думці, що вплив санкційного навантаження на російську економіку, зокрема на її торгівлю й державний сектор, продовжує посилюватись.Передусім це зумовлено впровадженням експортних обмежень на російські енергоносії, зокрема на нафту та природний газ. Експерти вважають, що 2023 рік може стати переломним в економічному впливі на країну-агресора", - повідомив Єрмак.
Він додав, що санкційний тиск на РФ неодмінно впливає на її подальші можливості ведення війни. Керівник ОП зауважує, що навіть в офіційних джерелах РФ визнають погіршення ключових макроекономічних показників у 2022 році: падіння ВВП, зростання рівня інфляції та безробіття, скорочення обсягів інвестицій тощо. "Це доводить правильність обраної Україною та її союзниками стратегії впливу на агресора. Водночас зберігаються й можливості для подальшого посилення тиску", - зазначає Єрмак.
Згідно з дослідженням, ефект від санкцій мав значну інерцію, та нині відчутно впливає на російську економіку. В повідомленні сказано, що профіцит поточного платіжного балансу суттєво скорочується (60% за період з ІІ до ІV кварталу, і дані за грудень – січень свідчать про посилення цієї динаміки), а у 2023 році він становитиме $63 млрд (порівняно з $227 млрд у 2022 році) із перспективою подальшого падіння. Спостерігається також падіння курсу рубля та зростання інфляції: починаючи з листопада 2022 року рубль втратив 20% вартості, що створює передумови для зростання споживчих цін. Через війну росіяни біднішають та втрачають доступ до якісних товарів і послуг.
Посилаючись на дані дослідження, Єрмак зазначає, що дається взнаки й дефіцит ліквідних ресурсів: щомісяця війна забирає з російського бюджету $8-$9 млрд, що покривалися Фондом національного добробуту. "За таких темпів використання коштів Кремль втратить усю ліквідну частину ФНД до кінця 2023 року", - зазначив він.
В повідомленні сказано, що доходи від торгівлі нафтою та газом цього року впадуть приблизно на 50%, а в довгостроковій перспективі ситуація для нафтогазової галузі РФ виглядатиме ще більш гнітючою. "Здійснюючи тиск на нафтогазовий сектор, ми б’ємо агресора в саме серце, знекровлюємо його потенціал. Статистичні дані доволі яскраво відображають цей вплив. Якщо 2022 року ключовим складником експортних надходжень став продаж нафти та газу ( $350 млрд від загальних $540 млрд сальдо торгового балансу), то вже зараз спостерігаємо падіння доходів від продажу нафти й газу на 46%", - повідомив Єрмак.
За його словами, санкційний режим ще далекий від вичерпання потенціалу й потребує постійного оновлення та вдосконалення. "Росія поки має достатній ресурс для продовження війни, тож від потужності запроваджених санкцій залежить швидкість припинення бойових дій", - наголосив Єрмак. Він зазначив, що пріоритетні напрями роботи міжнародної робочої групи: зниження рівня цінових лімітів на російські енергоносії, зокрема на нафту, уникнення винятків для державних корпорацій, безпосередньо залучених до агресії проти України, як-от "Росатом", забезпечення належного контролю за дотриманням уже наявних санкцій і рішуча протидія їх обходу.
Максималістські вимоги президента РФ Володимира Путіна про припинення війни в Україні дратують американського лідера. США можуть запровадити додаткові санкції проти Росії. Про це повідомили джерела Bloomberg.
Президент Володимир Зеленський 12 травня провів першу розмову з Папою Римським Левом XIV. Глава держави запросив понтифіка здійснити апостольський візит в Україну.
Єрмак заявив, що Путін де-факто відмовився від перемир'яВолодимир Путін де-факто відмовився піти на перемир'я з 12 травня. Втім, для України це не стало несподіванкою. Про це заявив голова Офісу президента Андрій Єрмак в інтерв'ю "РБК-Україна".
Німецький канцлер Фрідріх Мерц незважаючи на "напрочуд високий рівень згоди" з президентом США Дональдом Трампом, все ж відкинув ідею проведення виборів в Україні.
Захарова відповіла на заяву Зеленського про 30-денне перемир’я для переговорів
Туреччина готова сприяти мирному процесу задля припинення бойових дій в України будь-яким способом, зокрема включаючи проведення переговорів. Про це заявив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, повідомило Анадолу.
Переговори у Стамбулі між Україною та Росією мають відбуватися "з урахуванням реальної ситуації та напрацювань переговорів 2022 року". Про це заявив помічник Юрій Ушаков.
Спецпосланець президента США Дональда Трампа Кіт Келлог заявив, що спочатку необхідно запровадити безумовне 30-денне припинення вогню, а потім уже починати переговори. Він нагадав про заклик Трампа припинити вбивства.
Президент США Дональд Трамп зробив чергову заяву щодо війни Росії проти України, назвавши найближчі події "потенційно великим днем" для обох країн. Про цей він написав у своїй соцмережі Truth Social.
Президент США Дональд Трамп прокоментував учорашній виступ російського лідера Володимира Путіна, в якому той фактично відмовився від 30-денного перемир'я з 12 травня, натомість запропонувавши переговори в Стамбулі 15 травня.
Максималістські вимоги президента РФ Володимира Путіна про припинення війни в Україні дратують американського лідера. США можуть запровадити додаткові санкції проти Росії. Про це повідомили джерела Bloomberg.
Президент Володимир Зеленський 12 травня провів першу розмову з Папою Римським Левом XIV. Глава держави запросив понтифіка здійснити апостольський візит в Україну.
Єрмак заявив, що Путін де-факто відмовився від перемир'яВолодимир Путін де-факто відмовився піти на перемир'я з 12 травня. Втім, для України це не стало несподіванкою. Про це заявив голова Офісу президента Андрій Єрмак в інтерв'ю "РБК-Україна".
Німецький канцлер Фрідріх Мерц незважаючи на "напрочуд високий рівень згоди" з президентом США Дональдом Трампом, все ж відкинув ідею проведення виборів в Україні.