Аграрний комітет у закритому режимі повторно розглядає поправки до законопроєкту про ринок землі
Народні депутати не допустили пресу на своє засідання без пояснення причин.
30 січня парламентський комітет з питань аграрної та земельної політики повторно почав розглядати 4018 правок до законопроєкту про ринок землі, хоча в порядку денному значився розгляд іншого питання.
Засідання комітету відбувається в закритому режимі, депутати не знають, скільки воно триватиме, передає кореспондент ASPI.
Попередньо відомо, що члени комітету і по одному представнику кожної парламентської фракції мають намір три дні розглядати правки в режимі одна хвилина на представлення тексту, потім - голосування.
Сьогодні планується розглянути правки "Європейської солідарності", "Голосу" і "Батьківщини". 31 січня комітет розпочне розгляд правок ОПЗЖ, їх понад три тисячі.
Зазначимо, що навіть якщо народні депутати чітко дотримуватимуться ухваленого регламенту розгляду правок, на це знадобиться 67 годин або більше семи робочих днів.
Раніше заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв повідомив ASPI про те, що опозиційні фракції зажадали від аграрного комітету розглянути всі подані поправки до законопроєкту про ринок землі, як це передбачалося в підписаному всіма фракціями меморандумі.
У той же час у "Слузі народу" стверджували, що більшість правок ідентичні, і розглядати їх немає сенсу. При цьому більшість і опозиція звинувачували один одного в порушенні раніше досягнутих домовленостей.
Нагадаємо, 13 січня голова фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко зажадала зібрати на консультацію лідерів всіх фракцій через фальсифікації під час розгляду правок до законопроєкту про ринок землі.
Також повідомлялося, що в опозиції розповіли, про що була досягнута домовленість з більшістю щодо продажу земель сільськогосподарського призначення.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.
Речник Кремля Дмитро Пєсков після серії вибухів і повідомлень про атаку безпілотників на Москву виступив із заявами, покликаними переконати росіян у нібито контрольованій ситуації, однак черговий інцидент вкотре продемонстрував, що бойові дії дедалі ближче підходять до території країни-агресора.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив про нову атаку безпілотників на російську столицю, заявивши про роботу систем протиповітряної оборони та нібито знищення 19 БПЛА, тоді як у регіоні знову фіксували перебої в роботі інфраструктури та посилені заходи безпеки.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що масовані атаки безпілотників по Москві та ураження ключової інфраструктури РФ свідчать про якісну зміну ходу війни, оскільки бойові дії дедалі більше наближаються до території Росії та її населення.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив про підготовку масштабних ударів по Україні, назвавши їх відповіддю на атаки по території РФ, що вкотре продемонструвало прагнення Кремля продовжувати силовий сценарій замість пошуку дипломатичних рішень.
Президент Володимир Зеленський заявив про підготовку Україною нових рішень, які мають посилити позиції держави у протистоянні з Росією та змусити Кремль перейти від війни до реальних дипломатичних кроків.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» завершилося важливими рішеннями, які мають посилити українську армію, зокрема у сфері далекобійного озброєння, протиповітряної оборони та розвитку оборонного виробництва.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія може збільшити інтенсивність ракетних і дронових атак по українських містах, оскільки керівництво Кремля намагається компенсувати втрати та внутрішні проблеми продовженням терору проти цивільного населення.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що завершення війни залежить не від заяв Кремля, а від реальних кроків міжнародної спільноти, яка має продовжувати тиснути на Росію та змушувати її відмовитися від агресії.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що жителі Москви мають шукати відповіді на питання про вибухи та атаки не в Києві, а у власного керівництва, яке розпочало агресію проти України.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.
Речник Кремля Дмитро Пєсков після серії вибухів і повідомлень про атаку безпілотників на Москву виступив із заявами, покликаними переконати росіян у нібито контрольованій ситуації, однак черговий інцидент вкотре продемонстрував, що бойові дії дедалі ближче підходять до території країни-агресора.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив про нову атаку безпілотників на російську столицю, заявивши про роботу систем протиповітряної оборони та нібито знищення 19 БПЛА, тоді як у регіоні знову фіксували перебої в роботі інфраструктури та посилені заходи безпеки.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що масовані атаки безпілотників по Москві та ураження ключової інфраструктури РФ свідчать про якісну зміну ходу війни, оскільки бойові дії дедалі більше наближаються до території Росії та її населення.