Тихий відреагував на заяву Залужного про НАТО: у МЗС заявили про вирвані з контексту слова
У Міністерстві закордонних справ України прокоментували резонансні висловлювання посла України у Великій Британії Валерія Залужного щодо перспектив членства України в НАТО.
У відомстві наголосили, що його слова були вирвані з контексту, а офіційний курс держави на вступ до Північноатлантичного альянсу залишається незмінним.
Речник МЗС Георгій Тихий пояснив, що у повній відповіді Залужного йшлося насамперед про Об'єднані експедиційні сили (JEF), а не про перспективи членства України в НАТО. За його словами, саме тому дипломат говорив про британське лідерство у цьому форматі безпекової співпраці.
У Міністерстві закордонних справ підкреслили, що питання інтеграції України до НАТО залишається одним із ключових зовнішньополітичних пріоритетів держави. Тихий наголосив, що Київ не бачить дієвої альтернативи членству в Альянсі, якщо союзники прагнуть забезпечити довготривалу систему колективної безпеки та стабільний мир у євроатлантичному просторі.
Речник також нагадав, що архітектура безпеки Європи неможлива без України. Він звернув увагу, що на останньому саміті НАТО держави-члени підтвердили роль України як одного з ключових контриб'юторів євроатлантичної безпеки, що відображає внесок української держави у захист спільного безпекового простору.
Дискусія виникла після виступу Валерія Залужного, який під час заходу заявив, що не бачить перспектив вступу України до НАТО в нинішньому форматі Альянсу та висловив думку про можливість розвитку інших безпекових союзів у майбутньому. Саме ці слова викликали широкий суспільний резонанс і стали приводом для офіційного роз'яснення з боку Міністерства закордонних справ.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.