Апокаліпсис сьогодні: який варіант нової правлячої коаліції в Німеччині влаштує Україну, – політолог
Результати виборів до Бундестагу показують, що у німецькому парламенті можливе формування двох складів коаліції. Як ймовірний наступник Ангели Меркель буде ставитися до української, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
Нагадаємо, перемогу у неділю, 26 вересня, здобула Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), набравши 25,7% голосів. На другому місці – блок Християнсько-демократичного союзу та Християнсько-соціального союзу (ХДС/ХСС), який підтримало 24,1% виборців. За партію "Союз-90/Зелені" проголосувало 14,8% громадян. Вільна демократична партія отримала 11,5%, а правопопулістська "Альтернатива для Німеччини" – 10,3%.
Можливе відновлення коаліції, яка функціонувала останні 8 років за уряду Меркель. Єдина відмінність – у ролі молодшого партнера виступала б коаліція ХДС/ХСС. Втім, такий варіант вже відкинули і глава СДПН Олаф Шольц, і керівник ХДС Армін Лашет.
З правими популістами з "АдН" вести переговори про участь в уряді навряд хтось буде, тому реальними залишаються лише дві спілки – "Зелені" та вільні демократи з соціал-демократами й канцлером Шольцем. Або "Зелені" та вільні демократи з ХДС/ХСС й Лашетом на чолі уряду. Зважаючи на більшу ідеологічну близькість, ймовірнішою вважається трійчаста коаліція з соціал-демократами.
Який з двох цих варіантів у підсумку стане реальністю, з'ясується під час зондувальних переговорів, які найближчими тижнями будуть вести представники цих чотирьох політичних сил.
"Катастрофи не буде, апокаліптичні сценарії вимальовувати не слід. Ніхто не визнає законність анексії Криму та окупації частини Донбасу. Не буде й розмов про зняття санкцій з Росії. Нинішні соціал-демократи не впадуть в обійми Кремля. Навіть Герхард Шредер відверто продався вже після відставки з посади канцлера, а до того поводився відповідно до усталених правил та традицій. Шольц у передчутті перемоги дав кілька програмних інтерв'ю, в яких виклав свої основні принципи. Він наполягає на максимальній співпраці з адміністрацією президента США Джо Байдена. Це тягне за собою подальше узгодження запуску газогону "Північний потік-2" при одночасній обережності стосунків з РФ. Втім, місця активній політиці щодо підтримки України завдяки Зеленському в Білому домі вже немає, тому й синхронізації з Німеччиною у цьому напрямі на якісь помітні дії сподіватися годі. Ще Шольц однозначно за посилення НАТО та обороноздатності Німеччини. Проте він не помічений як прихильник ідеї розширення Альянсу. Може підтримати Балканський напрям, але точно буде проти Східного", – підкреслив Тарас Чорновіл.
ASPI news повідомляло, що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба з оптимізмом дивиться на україно-німецькі стосунки при новому канцлері. Раніше дипломат роз'яснив, чим може обернутися відмова ФРН постачати зброю в Україну.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після чергової масованої атаки Росії на Київ закликав країни НАТО зробити головним результатом майбутнього саміту в Анкарі посилення української протиповітряної оборони.
Міністр оборони України Михайло Федоров закликав держави-партнери невідкладно передати Україні ракети для зенітних комплексів Patriot зі своїх наявних запасів.
Україна ініціювала скликання екстреного засідання Ради Безпеки ООН після чергового масштабного ракетно-дронового удару Росії, який забрав життя мирних жителів Києва.
Російська армія завдала чергового масованого удару по українській енергетичній інфраструктурі, внаслідок чого знеструмлення зафіксували одразу в шести областях країни.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що під час останнього масованого ракетного удару Росії українська протиповітряна оборона не змогла перехопити жодну з 29 балістичних ракет, випущених окупантами.
Після чергової масованої атаки, яка призвела до загибелі мирних жителів та масштабних руйнувань житлових будинків в Україні, Міністерство оборони Росії заявило, що всі визначені цілі нібито були успішно уражені.
Президент України Володимир Зеленський розмістив відповідний допис у соціальних мережах.
Президент Володимир Зеленський заявив про необхідність якнайшвидше посилити захист Одеси від російських повітряних атак, запропонувавши сформувати над містом і чорноморським узбережжям потужну систему морської протиповітряної оборони.
У Росії знову заговорили про розширення так званої "смуги безпеки" вздовж кордону з Україною. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв заявив, що Москва нібито прагне створити нову буферну зону, яка, за його словами, має охопити території Сумської, Харківської та Дніпропетровської областей.
Росія виступила з новою ініціативою щодо переговорного процесу з Україною, запропонувавши провести ще один раунд прямих контактів між делегаціями.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після чергової масованої атаки Росії на Київ закликав країни НАТО зробити головним результатом майбутнього саміту в Анкарі посилення української протиповітряної оборони.
Міністр оборони України Михайло Федоров закликав держави-партнери невідкладно передати Україні ракети для зенітних комплексів Patriot зі своїх наявних запасів.
Україна ініціювала скликання екстреного засідання Ради Безпеки ООН після чергового масштабного ракетно-дронового удару Росії, який забрав життя мирних жителів Києва.
Російська армія завдала чергового масованого удару по українській енергетичній інфраструктурі, внаслідок чого знеструмлення зафіксували одразу в шести областях країни.