Апокаліпсис сьогодні: який варіант нової правлячої коаліції в Німеччині влаштує Україну, – політолог
Результати виборів до Бундестагу показують, що у німецькому парламенті можливе формування двох складів коаліції. Як ймовірний наступник Ангели Меркель буде ставитися до української, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
Нагадаємо, перемогу у неділю, 26 вересня, здобула Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), набравши 25,7% голосів. На другому місці – блок Християнсько-демократичного союзу та Християнсько-соціального союзу (ХДС/ХСС), який підтримало 24,1% виборців. За партію "Союз-90/Зелені" проголосувало 14,8% громадян. Вільна демократична партія отримала 11,5%, а правопопулістська "Альтернатива для Німеччини" – 10,3%.
Можливе відновлення коаліції, яка функціонувала останні 8 років за уряду Меркель. Єдина відмінність – у ролі молодшого партнера виступала б коаліція ХДС/ХСС. Втім, такий варіант вже відкинули і глава СДПН Олаф Шольц, і керівник ХДС Армін Лашет.
З правими популістами з "АдН" вести переговори про участь в уряді навряд хтось буде, тому реальними залишаються лише дві спілки – "Зелені" та вільні демократи з соціал-демократами й канцлером Шольцем. Або "Зелені" та вільні демократи з ХДС/ХСС й Лашетом на чолі уряду. Зважаючи на більшу ідеологічну близькість, ймовірнішою вважається трійчаста коаліція з соціал-демократами.
Який з двох цих варіантів у підсумку стане реальністю, з'ясується під час зондувальних переговорів, які найближчими тижнями будуть вести представники цих чотирьох політичних сил.
"Катастрофи не буде, апокаліптичні сценарії вимальовувати не слід. Ніхто не визнає законність анексії Криму та окупації частини Донбасу. Не буде й розмов про зняття санкцій з Росії. Нинішні соціал-демократи не впадуть в обійми Кремля. Навіть Герхард Шредер відверто продався вже після відставки з посади канцлера, а до того поводився відповідно до усталених правил та традицій. Шольц у передчутті перемоги дав кілька програмних інтерв'ю, в яких виклав свої основні принципи. Він наполягає на максимальній співпраці з адміністрацією президента США Джо Байдена. Це тягне за собою подальше узгодження запуску газогону "Північний потік-2" при одночасній обережності стосунків з РФ. Втім, місця активній політиці щодо підтримки України завдяки Зеленському в Білому домі вже немає, тому й синхронізації з Німеччиною у цьому напрямі на якісь помітні дії сподіватися годі. Ще Шольц однозначно за посилення НАТО та обороноздатності Німеччини. Проте він не помічений як прихильник ідеї розширення Альянсу. Може підтримати Балканський напрям, але точно буде проти Східного", – підкреслив Тарас Чорновіл.
ASPI news повідомляло, що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба з оптимізмом дивиться на україно-німецькі стосунки при новому канцлері. Раніше дипломат роз'яснив, чим може обернутися відмова ФРН постачати зброю в Україну.
Росія оголосила про паузу у мирних переговорах, пояснивши її потребою у внутрішніх консультаціях. Українська сторона наголошує: це свідчить про небажання Кремля шукати реальні шляхи до миру.
Президент України повідомив, що Київ направив Москві новий документ із пропозиціями щодо врегулювання війни. Відповідь Кремля визначить, чи можливе відновлення переговорів.
Глава держави прокоментував нові атаки РФ, закликавши до посилення санкцій та підкресливши результативність українських ударів у відповідь.
Глава держави після консультацій із військовим керівництвом ухвалив рішення щодо подальших кроків української армії, спрямованих на утримання позицій та розвиток наступальних можливостей.
Українські сили дедалі активніше атакують судна, що входять до «тіньового флоту» Росії, який використовується для транспортування нафти в обхід санкцій.
За повідомленнями міжнародних медіа, удари українських дронів по нафтопереробних заводах Росії за тиждень знищили доходи Кремля на суму понад мільярд доларів. Це не лише ослаблює економіку РФ, а й демонструє нову тактику Києва — перенесення війни на енергетичний фронт.
Україна відмовилася виконати прохання західних партнерів утриматися від атак на російські нафтопереробні заводи, пояснивши це необхідністю зменшити фінансові ресурси Кремля для ведення війни.
Росія заявила про "повне захоплення" Луганської області, проте українська влада наголошує, що бої тривають, а заяви Москви є частиною інформаційної війни.
Українські сили продовжують активну оборону та контрнаступальні дії на південному сході країни, відновивши контроль над значними територіями у Дніпропетровській та Запорізькій областях.
Голова Головного управління розвідки України Кирило Буданов підтвердив, що деякі західні союзники просили Київ тимчасово припинити удари по російських нафтопереробних заводах.
Росія оголосила про паузу у мирних переговорах, пояснивши її потребою у внутрішніх консультаціях. Українська сторона наголошує: це свідчить про небажання Кремля шукати реальні шляхи до миру.
Президент України повідомив, що Київ направив Москві новий документ із пропозиціями щодо врегулювання війни. Відповідь Кремля визначить, чи можливе відновлення переговорів.
Глава держави прокоментував нові атаки РФ, закликавши до посилення санкцій та підкресливши результативність українських ударів у відповідь.
Глава держави після консультацій із військовим керівництвом ухвалив рішення щодо подальших кроків української армії, спрямованих на утримання позицій та розвиток наступальних можливостей.