Апокаліпсис сьогодні: який варіант нової правлячої коаліції в Німеччині влаштує Україну, – політолог
Результати виборів до Бундестагу показують, що у німецькому парламенті можливе формування двох складів коаліції. Як ймовірний наступник Ангели Меркель буде ставитися до української, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
Нагадаємо, перемогу у неділю, 26 вересня, здобула Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), набравши 25,7% голосів. На другому місці – блок Християнсько-демократичного союзу та Християнсько-соціального союзу (ХДС/ХСС), який підтримало 24,1% виборців. За партію "Союз-90/Зелені" проголосувало 14,8% громадян. Вільна демократична партія отримала 11,5%, а правопопулістська "Альтернатива для Німеччини" – 10,3%.
Можливе відновлення коаліції, яка функціонувала останні 8 років за уряду Меркель. Єдина відмінність – у ролі молодшого партнера виступала б коаліція ХДС/ХСС. Втім, такий варіант вже відкинули і глава СДПН Олаф Шольц, і керівник ХДС Армін Лашет.
З правими популістами з "АдН" вести переговори про участь в уряді навряд хтось буде, тому реальними залишаються лише дві спілки – "Зелені" та вільні демократи з соціал-демократами й канцлером Шольцем. Або "Зелені" та вільні демократи з ХДС/ХСС й Лашетом на чолі уряду. Зважаючи на більшу ідеологічну близькість, ймовірнішою вважається трійчаста коаліція з соціал-демократами.
Який з двох цих варіантів у підсумку стане реальністю, з'ясується під час зондувальних переговорів, які найближчими тижнями будуть вести представники цих чотирьох політичних сил.
"Катастрофи не буде, апокаліптичні сценарії вимальовувати не слід. Ніхто не визнає законність анексії Криму та окупації частини Донбасу. Не буде й розмов про зняття санкцій з Росії. Нинішні соціал-демократи не впадуть в обійми Кремля. Навіть Герхард Шредер відверто продався вже після відставки з посади канцлера, а до того поводився відповідно до усталених правил та традицій. Шольц у передчутті перемоги дав кілька програмних інтерв'ю, в яких виклав свої основні принципи. Він наполягає на максимальній співпраці з адміністрацією президента США Джо Байдена. Це тягне за собою подальше узгодження запуску газогону "Північний потік-2" при одночасній обережності стосунків з РФ. Втім, місця активній політиці щодо підтримки України завдяки Зеленському в Білому домі вже немає, тому й синхронізації з Німеччиною у цьому напрямі на якісь помітні дії сподіватися годі. Ще Шольц однозначно за посилення НАТО та обороноздатності Німеччини. Проте він не помічений як прихильник ідеї розширення Альянсу. Може підтримати Балканський напрям, але точно буде проти Східного", – підкреслив Тарас Чорновіл.
ASPI news повідомляло, що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба з оптимізмом дивиться на україно-німецькі стосунки при новому канцлері. Раніше дипломат роз'яснив, чим може обернутися відмова ФРН постачати зброю в Україну.
Колишній міністр закордонних справ України Борис Тарасюк заявив про повернення Великого хреста ордена Заслуг Республіки Польща, назвавши цей крок реакцією на “антиукраїнську істерію” президента Польщі Кароля Навроцького.
П’ятий президент України Петро Порошенко заявив про повернення польської державної нагороди — ордена Білого Орла — на тлі рішення президента Польщі Кароля Навроцького щодо Володимира Зеленського.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що його рішення щодо найвищої польської державної відзнаки для президента України Володимира Зеленського пов’язане не з політичною кон’юнктурою, а з гострими історичними суперечками між Варшавою та Києвом.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що відповідальність за нове загострення у відносинах між Варшавою та Києвом лежить на українській стороні.
Посол України заявив, що будь-які конфлікти та взаємні звинувачення між Києвом і Варшавою можуть стати вигідними лише Росії, яка намагається послабити єдність партнерів України.
Президент України Володимир Зеленський вирішив повернути орден Білого Орла, яким його нагородила Польща у 2023 році, на тлі загострення українсько-польських відносин через суперечку навколо історичної пам’яті.
Голова Офісу президента України Кирило Буданов вирішив повернути одну з найвищих польських державних відзнак для іноземців, заявивши про незгоду з рішенням польської сторони щодо українсько-польського історичного питання.
Другий президент України Леонід Кучма заявив про відмову від ордена Білого Орла, яким його нагородила Польща у 1997 році, після рішення Варшави позбавити цієї відзнаки Володимира Зеленського.
Дональд Трамп заявив, що не вважає себе прихильником України, однак його слова прозвучали на тлі активних переговорів про завершення війни та можливу роль США у дипломатичному процесі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
Колишній міністр закордонних справ України Борис Тарасюк заявив про повернення Великого хреста ордена Заслуг Республіки Польща, назвавши цей крок реакцією на “антиукраїнську істерію” президента Польщі Кароля Навроцького.
П’ятий президент України Петро Порошенко заявив про повернення польської державної нагороди — ордена Білого Орла — на тлі рішення президента Польщі Кароля Навроцького щодо Володимира Зеленського.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що його рішення щодо найвищої польської державної відзнаки для президента України Володимира Зеленського пов’язане не з політичною кон’юнктурою, а з гострими історичними суперечками між Варшавою та Києвом.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що відповідальність за нове загострення у відносинах між Варшавою та Києвом лежить на українській стороні.