Аваков не збирається балотуватися до парламенту України: "сподіваюся на підтримку"
Глава Міністерства внутрішніх справ України Арсен Аваков позначив на найближчий час для себе основні пріоритети, згідно з яким участь у парламентських виборах як кандидата в Раду, в його плани не входить.
Про це міністр повідомив у себе на сторінці в Facebook, в п'ятницю, 31 травня.
Так, згідно із заявою Авакова, відмова від участі у виборах 21 липня в ролі претендента на крісло в Раді пов'язаний з його рішенням працювати в повну силу на чолі МВС, з метою регулювання правопорядку на момент виборчого процесу.
"Для того, щоб гарантувати рівновіддаленість і неупередженість системи МВС на парламентських виборах, я прийняв рішення не брати політичної участі в цій виборчій кампанії та не балотуватися в народні депутати України", - підкреслив Аваков.
"Я, як міністр, чесно виконаю свої обов'язки з координації діяльності Національної поліції, Національної гвардії, Державної служби з надзвичайних ситуацій, прикордонної та міграційної служби із забезпечення виборчого процесу на позачергових парламентських виборах. Ми забезпечимо законні, чесні та прозорі вибори, легітимність їх результатів та безпеку учасників і виборців", - заявив глава МВС.
За його словами, у МВС достатньо сил, засобів і досвіду для супроводу парламентських виборів на найвищому рівні.
Варто нагадати, що керівники Генпрокуратури та МВС Юрій Луценко й Арсен Аваков відповідно стали політично токсичними та повинні піти у відставку, вважають активісти, які прийшли до профільних відомств.
Протестувальники вкотре нагадали генпрокурору та міністру про безкарні напади на активістів в Україні.
Детальніше про те, що відбувалося біля стін Генпрокуратури та МВС дивіться в нашому сюжеті.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дипломатичні контакти із президентом США Дональдом Трампом дозволили змінити його початкове бачення війни та ситуації навколо України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що справжній відтік російського населення з окупованого Криму може розпочатися тоді, коли Росія втратить можливість ефективно захищати півострів від українських ударів.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Президент України Володимир Зеленський заявив про посилення контролю за виконанням міжнародних домовленостей щодо постачання систем протиповітряної оборони, підкресливши, що відповідальність за дотримання графіків поставок буде персональною для кожного залученого посадовця та дипломата.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.