Батальон "Вовки да Вінчі" отримав нового командира: хто замінив Героя України Коцюбайла
Окремий батальйон "Вовки Да Вінчі" оголосив про призначення нового командира. На цю посаду був обраний Сергій Філімонов, який з 2022 року воює у складі батальйону
Про це нове призначення повідомили у Telegram-каналі батальйону. Раніше він очолював штурмову роту "Гонор" та займав інші керівні посади. "Відсьогодні я заступаю на посаду командира батальйону "Вовки да Вінчі". Для мене це велика честь бути командиром у підрозділі мого друга, який носить його ім'я – Дмитра Коцюбайла з позивним "Да Вінчі",— повідомив сам Сергій Філімонов.
Колектив батальйону відзначив, що за роки служби Сергій Філімонов показав себе як стійкий воїн, ретельний військовий стратег і талановитий командир. "Колектив батальйону "Вовки Да Вінчі" вітає нового командира та бажає успіхів у звільненні нашої землі від окупанта. Одночасно з призначенням, батальйон оголошує про масовий призов нових воїнів до своїх лав. Відтепер, воюючи в складі 59 бригади, ми маємо змогу розширити наше військове братерство Вовків, наростити вогневу міць і ще ефективніше виконувати бойові задачі", – йдеться у повідомленні.
Як зазначив сам Філімонов, на цей момент батальйону потрібні кваліфіковані фахівці, зокрема айтівці, артилеристи, бухгалтери, діловоди та інші. Філімонов зазначив, що тільки ті люди, які успішно пройдуть підготовку з інструкторами, будуть брати участь у бойових діях. "Ми цінуємо гідність кожного, хто готовий зі зброєю у руках захищати Батьківщину. Від себе обіцяємо найкращий інструктаж, сучасні методи ведення бою та широкі перспективи кар’єрного зростання", — додав новопризначений командир батальйону.
Як зазначається, щоб долучитися до батальйону, потрібно заповнити анкету на за посиланням, пройти співбесіду та навчання.
Що відомо про Філімонова?
Сергій Філімонов є офіцером Збройних Сил України, активним громадським діячем та лідером неформального руху "Гонор". Він активно брав участь у Революції Гідності і почав свій бойовий шлях як доброволець у 2014 році. Тоді він брав участь у звільненні Маріуполя, пройшов через Іловайськ та інші важливі точки. У 2022 році він приєднався до батальйону "Вовки да Вінчі", де очолив штурмову роту "Гонор" і займав інші керівні посади.
До початку повномасштабного вторгнення він активно брав участь у громадській діяльності, боровся проти незаконної забудови та свавілля поліції. Він організовував вуличні протести на підтримку ініціатив, таких як "Хто замовив Катю Гандзюк", "Стерненку волю", "Захистимо Протасів Яр", "Зоозахист" та інші. У 2021 році він став засновником Академії Вуличного Протесту.

Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.