Байден може переглянути статус заявки України до НАТО – FT
Президент США Джо Байден може дати згоду змінити статус заявки України на членство в НАТО до того, як залишить свою посаду у січні 2025 року, пише Financial Times з посиланням на неназваного західного високопосадовця.
Байден головуватиме на зустрічі України та її союзників у Німеччині 12 жовтня. Видання повідомило, що є "попередні ознаки", що американський президент може змінити позицію щодо членства України в альянсі: "Західний посадовець, поінформований про переговори Зеленського у Вашингтоні, сказав, що є попередні ознаки того, що Байден може погодитися просувати статус заявки України на членство в НАТО до того, як він залишить посаду в січні".
Байден публічно підтримує членство України у НАТО, але протистояв активним крокам із наближення вступу, таким як запрошення приєднатись до альянсу. Натомість членство в НАТО залишається ключовою метою України, хоч дуже мало з 32 членів альянсу вважають це можливим без повного, тривалого припинення вогню і чіткої лінії на карті, яка б визначала, на яку частину території України поширюється положення про взаємну оборону. "Земля в обмін на членство в НАТО – це єдине рішення, всі це знають. Ніхто не скаже про це вголос... але це єдина стратегія", – зазначив неназваний західний високопосадовець.
Втім, Росія навряд чи прийме вступ України в НАТО та її зближення із Заходом, впевнені як на Заході, так і в Україні. "Найважливіше для нас – це гарантії безпеки. Справжні гарантії. Інакше це не закінчить війну, а лише спровокує нову", – зазначив неназваний український урядовець.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.
Європейська система захисту від балістичних ракет FREYJA може стати реальністю вже протягом наступних 12 місяців.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував нові заяви польського керівництва щодо українських громадян призовного віку, наголосивши, що питання мобілізації та захисту держави залишається внутрішньою справою України.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.