Байден може переглянути статус заявки України до НАТО – FT
Президент США Джо Байден може дати згоду змінити статус заявки України на членство в НАТО до того, як залишить свою посаду у січні 2025 року, пише Financial Times з посиланням на неназваного західного високопосадовця.
Байден головуватиме на зустрічі України та її союзників у Німеччині 12 жовтня. Видання повідомило, що є "попередні ознаки", що американський президент може змінити позицію щодо членства України в альянсі: "Західний посадовець, поінформований про переговори Зеленського у Вашингтоні, сказав, що є попередні ознаки того, що Байден може погодитися просувати статус заявки України на членство в НАТО до того, як він залишить посаду в січні".
Байден публічно підтримує членство України у НАТО, але протистояв активним крокам із наближення вступу, таким як запрошення приєднатись до альянсу. Натомість членство в НАТО залишається ключовою метою України, хоч дуже мало з 32 членів альянсу вважають це можливим без повного, тривалого припинення вогню і чіткої лінії на карті, яка б визначала, на яку частину території України поширюється положення про взаємну оборону. "Земля в обмін на членство в НАТО – це єдине рішення, всі це знають. Ніхто не скаже про це вголос... але це єдина стратегія", – зазначив неназваний західний високопосадовець.
Втім, Росія навряд чи прийме вступ України в НАТО та її зближення із Заходом, впевнені як на Заході, так і в Україні. "Найважливіше для нас – це гарантії безпеки. Справжні гарантії. Інакше це не закінчить війну, а лише спровокує нову", – зазначив неназваний український урядовець.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.