Байден може переглянути статус заявки України до НАТО – FT
Президент США Джо Байден може дати згоду змінити статус заявки України на членство в НАТО до того, як залишить свою посаду у січні 2025 року, пише Financial Times з посиланням на неназваного західного високопосадовця.
Байден головуватиме на зустрічі України та її союзників у Німеччині 12 жовтня. Видання повідомило, що є "попередні ознаки", що американський президент може змінити позицію щодо членства України в альянсі: "Західний посадовець, поінформований про переговори Зеленського у Вашингтоні, сказав, що є попередні ознаки того, що Байден може погодитися просувати статус заявки України на членство в НАТО до того, як він залишить посаду в січні".
Байден публічно підтримує членство України у НАТО, але протистояв активним крокам із наближення вступу, таким як запрошення приєднатись до альянсу. Натомість членство в НАТО залишається ключовою метою України, хоч дуже мало з 32 членів альянсу вважають це можливим без повного, тривалого припинення вогню і чіткої лінії на карті, яка б визначала, на яку частину території України поширюється положення про взаємну оборону. "Земля в обмін на членство в НАТО – це єдине рішення, всі це знають. Ніхто не скаже про це вголос... але це єдина стратегія", – зазначив неназваний західний високопосадовець.
Втім, Росія навряд чи прийме вступ України в НАТО та її зближення із Заходом, впевнені як на Заході, так і в Україні. "Найважливіше для нас – це гарантії безпеки. Справжні гарантії. Інакше це не закінчить війну, а лише спровокує нову", – зазначив неназваний український урядовець.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.