Байден підсумував зовнішню політику США часів його адміністрації та згадав про війну в Україні
Президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден виступив із зовнішньополітичною промовою про роботу своєї адміністрації у зовнішній політиці "для зміцнення Америки та лідерства у світі".
Він згадав про війну Росії проти України та вкотре повторив, що Москва не досягла своїх "стратегічних цілей". Промову він виголосив у Державному департаменті США. Байден згадав про повномасштабне російське вторгнення в Україну, говорячи про те, що за його адміністрації вороги США ослабли, зокрема Росія. "Коли Путін вторгся в Україну, він думав, що захопить Київ за лічені дні. Насправді ж після початку війни в центрі Києва побував я, а не він. Путін цього не зробив", - пожартував американський президент.
"Їхати на потязі було довго! Але я - єдиний верховний головнокомандувач США який відвідав зону бойових дій, яка не контролюється військами США", - додав він.
За словами президента, США допомогли Україні та зупинили Путіна, тому за майже три роки повномасштабного вторгнення йому "не вдалось досягти жодної стратегічної мети". "Йому досі не вдалось підкорити Україну. Не вдалось зламати єдність НАТО. Не вдалось захопити значних територій", - сказав Байден.
Він наголосив, що США спромоглися згуртувати світ на підтримку України та "уникнути війни між двома ядерними державами". "Нам вдалось і те, й те. І сьогодні Україна - все ще вільна та незалежна країна, яка має потенціал на світле майбутнє. Ми заклали підґрунтя для наступної адміністрації, щоб вони могли захистити світле майбутнє українського народу", - додав Байден.
Президент США також сказав, що великі авторитарні держави - Іран, Росія, Китай і КНДР - дедалі більше зближуються, "але радше від слабкості, ніж від сили". Він запевнив, що "Сполучені Штати перебувають у принципово сильнішій позиції щодо цих країн, ніж чотири роки тому".
За словами Байдена, до його вступу на посаду лише дев'ять союзників по НАТО витрачали на оборону 2% ВВП, а зараз їхня кількість зросла до 23.
Байден також згадав виведення військ США з Афганістану та повторив, що вважає це правильним рішенням. Президент США висловив сподівання, що наступна адміністрація продовжить об'єднувати країни й подбає про те, що розв’язана РФ війна закінчиться і в Україні настане справедливий і тривалий мир.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.