Байден "підвісив" Путіна, – експерти про нові санкції проти РФ та брифінг президента США, присвячений Росії
Сьогодні, 16 квітня 2021 року, президент США Джо Байден провів брифінг, присвячений Росії. Попри кілька дипломатичних реверансів убік РФ, американський очільник повідомив, що санкції проти російської економіки та громадян будуть посилені у разі потреби.
Передусім Байден запропонував президенту РФ Володимиру Путіну зустрітися влітку у Європі. Чи залишається чинною пропозицією поговорити під час віртуального Саміту з питань клімату 22-23 квітня наразі залишається незрозумілим.
Американський президент зазначав, що Росія та США є важливими гравцями на світовій арені й від їхніх зусиль у багатьох випадках залежить збереження глобальної стабільності. А на Путіна та Байдена покладена важлива місія збереження стабільності між їхніми країнами. Росіяни та американці – патріоти, тому Байден вважає, що росіяни хочуть, щоб світ був безпечним та стабільним.
Після цих відверто дипломатичних пасажів, призначених для неймовірного задоволення Путіна та загалом російської "величі", Байден нагадав, що не дозволить нікому втручатися в американські вибори безкарно. "Ми запроваджуємо санкції проти РФ. Могли б рухатися й далі, втім не маємо на меті нагнітати ситуацію, відповідаємо пропорційно", - заявив президент США.
Байден зазначив, якщо зустріч з Путіним відбудеться, то у двох країн є можливість налагодити діалог щодо стратегічних питань: нерозповсюдження ядерної зброї, боротьба з пандемією та глобальна зміна клімату.
Традиційно Байден висловився щодо нашої країні. "Я повністю підтримую суверенітет і територіальну цілісність України й зараз настав час для деескалації, шляху уперед через дипломатичний процес. США та Україна конструктивно рухаються цим шляхом", – сказав він.
Українське експертне середовище в цілому оцінило брифінг Байдена, як продовження політики "батога та пряника" щодо Росії, коли Кремль має знаходитися у підвішеному стані, бути дезорієнтованим та не розуміти, на що очікувати далі.
"Очікувати українцям більшого від виступу Байдена було марно, бо велика гра лише почалась – найцікавіше нас чекає попереду. Хоча шанс, що саме ми програємо в результаті цієї гри залишається", – пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
"Прослухав брифінг Байдена. Спокійно, без істерики, але те, що потрібно. Виважений виклад без надриву мав би й нас трохи заспокоїти. Я часто використовую емоційне тло для оцінки ситуації. Але наразі американський президент не виявляв ознак аргументованого занепокоєння. Втім, хто може прогнозувати, що може зародиться в голові Путіна", – зазначив нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
Напередодні, 15 квітня, США запровадив санкції проти Росії. З російської дипломатичної місії у Вашингтоні було вислано 10 співробітників, котрих підозрюють у співпраці зі спецслужбами РФ. Також Америка ввела санкції проти шести російських технологічних компаній, які надають підтримку російській розвідці насамперед під час кібератак. Ще у санкційний список потрапили 32 юридичні та фізичні особи, які здійснювали спроби Росії впливати на президентські вибори у США 2020 року та інші акти дезінформації та втручання.
Нарешті, Казначейство США видало директиву, яка забороняє американським фінансовим установам брати участь на первинному ринку рублевих або нерубльових облігацій, випущених після 14 червня 2021 року, а також позичати рублеві або нерубльові деноміновані кошти.
Оцінюючи санкції, експерти зазначають, що найімовірніше, американці розглядали три варіанти обмежень: заборону на придбання нових російських облігацій на первинному ринку; заборону на придбання нових російських облігацій на первинному та вторинному ринку; заборону на придбання будь-яких російських облігацій.
Наразі обрали найбільш м’який перший варіант. Тобто жодних обмежень на придбання цінних паперів РФ на вторинному ринку поки немає. Тому й курс російського рубля, який почав падати, на тлі перших повідомлень про американські санкції, навіть трохи відновився.
Але того ж дня, 15 квітня, Байден оголосив про запровадження у США загальнонаціонального надзвичайного стану через загрозу, що несе зовнішня діяльність уряду Росії. Тобто американці залишили за собою широкий простір для маневру, бо режим НС передбачає право уряду США швидко посилювати санкції щодо суверенного боргу РФ.
Хай там як, але російське МЗС вже попросило не вважати військові навчання біля кордонів України проявами агресії. Про це заявила речниця міністерства Марія Захарова. "Масштаби навчань РФ набагато скромніші навчання збройних сил України та країн НАТО", – сказала вона. Також Захарова закликала Німеччину, Францію та інших західних партнерів не брати участь в "пропагандистській кампанії навколо заходів, які нікому не загрожують".
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Інститут вивчення війни повідомив, що Росія різко збільшила кількість балістичних ракет у масованих атаках по Україні. Кремль прагне виснажити запаси перехоплювачів Patriot, використовуючи момент, коли увага союзників частково зосереджена на війні на Близькому Сході.
Під час пресконференції у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що затягування конфлікту на Близькому Сході створює ризик зменшення уваги міжнародних партнерів до України та скорочення постачання систем протиповітряної оборони. Він підкреслив, що будь-яке відволікання ресурсів у світі від українського фронту означає менше можливостей для захисту українських міст від російських атак.
Під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує на завершення організаційної підготовки Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ вже у 2026 році.
Міністерство закордонних справ України відкинуло звинувачення угорського колеги Петера Сійярто щодо коштів Ощадбанку, які були вилучені на території Угорщини. У Києві заявили, що такі слова є безпідставними та дискредитують саму Угорщину, а Україна готує юридичні заходи для повернення грошей і золота.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що вже у понеділок перша група українських військових експертів вирушить до країн Перської затоки, аби навчати місцеві сили збивати іранські дрони-камікадзе. За його словами, Україна готова ділитися унікальним досвідом боротьби з «Шахедами», але очікує взаємної підтримки у вигляді сучасних систем протиповітряної оборони.
Під час пресконференції у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що США та країни Перської затоки офіційно зверталися до України по допомогу у протидії іранським дронам. За його словами, українські військові напрацювали унікальні методи боротьби з «Шахедами», які можуть стати корисними для союзників у регіонах, де Іран активно застосовує безпілотники.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.