Байден "підвісив" Путіна, – експерти про нові санкції проти РФ та брифінг президента США, присвячений Росії

Сьогодні, 16 квітня 2021 року, президент США Джо Байден провів брифінг, присвячений Росії. Попри кілька дипломатичних реверансів убік РФ, американський очільник повідомив, що санкції проти російської економіки та громадян будуть посилені у разі потреби.
Передусім Байден запропонував президенту РФ Володимиру Путіну зустрітися влітку у Європі. Чи залишається чинною пропозицією поговорити під час віртуального Саміту з питань клімату 22-23 квітня наразі залишається незрозумілим.
Американський президент зазначав, що Росія та США є важливими гравцями на світовій арені й від їхніх зусиль у багатьох випадках залежить збереження глобальної стабільності. А на Путіна та Байдена покладена важлива місія збереження стабільності між їхніми країнами. Росіяни та американці – патріоти, тому Байден вважає, що росіяни хочуть, щоб світ був безпечним та стабільним.
Після цих відверто дипломатичних пасажів, призначених для неймовірного задоволення Путіна та загалом російської "величі", Байден нагадав, що не дозволить нікому втручатися в американські вибори безкарно. "Ми запроваджуємо санкції проти РФ. Могли б рухатися й далі, втім не маємо на меті нагнітати ситуацію, відповідаємо пропорційно", - заявив президент США.
Байден зазначив, якщо зустріч з Путіним відбудеться, то у двох країн є можливість налагодити діалог щодо стратегічних питань: нерозповсюдження ядерної зброї, боротьба з пандемією та глобальна зміна клімату.
Традиційно Байден висловився щодо нашої країні. "Я повністю підтримую суверенітет і територіальну цілісність України й зараз настав час для деескалації, шляху уперед через дипломатичний процес. США та Україна конструктивно рухаються цим шляхом", – сказав він.
Українське експертне середовище в цілому оцінило брифінг Байдена, як продовження політики "батога та пряника" щодо Росії, коли Кремль має знаходитися у підвішеному стані, бути дезорієнтованим та не розуміти, на що очікувати далі.
"Очікувати українцям більшого від виступу Байдена було марно, бо велика гра лише почалась – найцікавіше нас чекає попереду. Хоча шанс, що саме ми програємо в результаті цієї гри залишається", – пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
"Прослухав брифінг Байдена. Спокійно, без істерики, але те, що потрібно. Виважений виклад без надриву мав би й нас трохи заспокоїти. Я часто використовую емоційне тло для оцінки ситуації. Але наразі американський президент не виявляв ознак аргументованого занепокоєння. Втім, хто може прогнозувати, що може зародиться в голові Путіна", – зазначив нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
Напередодні, 15 квітня, США запровадив санкції проти Росії. З російської дипломатичної місії у Вашингтоні було вислано 10 співробітників, котрих підозрюють у співпраці зі спецслужбами РФ. Також Америка ввела санкції проти шести російських технологічних компаній, які надають підтримку російській розвідці насамперед під час кібератак. Ще у санкційний список потрапили 32 юридичні та фізичні особи, які здійснювали спроби Росії впливати на президентські вибори у США 2020 року та інші акти дезінформації та втручання.
Нарешті, Казначейство США видало директиву, яка забороняє американським фінансовим установам брати участь на первинному ринку рублевих або нерубльових облігацій, випущених після 14 червня 2021 року, а також позичати рублеві або нерубльові деноміновані кошти.
Оцінюючи санкції, експерти зазначають, що найімовірніше, американці розглядали три варіанти обмежень: заборону на придбання нових російських облігацій на первинному ринку; заборону на придбання нових російських облігацій на первинному та вторинному ринку; заборону на придбання будь-яких російських облігацій.
Наразі обрали найбільш м’який перший варіант. Тобто жодних обмежень на придбання цінних паперів РФ на вторинному ринку поки немає. Тому й курс російського рубля, який почав падати, на тлі перших повідомлень про американські санкції, навіть трохи відновився.
Але того ж дня, 15 квітня, Байден оголосив про запровадження у США загальнонаціонального надзвичайного стану через загрозу, що несе зовнішня діяльність уряду Росії. Тобто американці залишили за собою широкий простір для маневру, бо режим НС передбачає право уряду США швидко посилювати санкції щодо суверенного боргу РФ.
Хай там як, але російське МЗС вже попросило не вважати військові навчання біля кордонів України проявами агресії. Про це заявила речниця міністерства Марія Захарова. "Масштаби навчань РФ набагато скромніші навчання збройних сил України та країн НАТО", – сказала вона. Також Захарова закликала Німеччину, Францію та інших західних партнерів не брати участь в "пропагандистській кампанії навколо заходів, які нікому не загрожують".
Останні коментарі президента США Дональда Трампа щодо Росії підкреслили, що його розчарування російським лідером Володимиром Путіним і його небажанням йти на поступки в переговорах про припинення війни досягло переломного моменту.
Президент Володимир Зеленський очікує від Верховної Ради наступного тижня ухвалення законопроєктів щодо множинного громадянства та військового омбудсмена, а також ратифікації угоди про створення спецтрибуналу щодо агресії РФ та рішення щодо виходу України з Оттавської конвенції.
Президент України Володимир Зеленський у зверненні заявив, що держава робить усе можливе для отримання якнайбільшої кількості засобів протиповітряної оборони, зокрема для збиття дронів та ракет, також повідомив про чергову масштабну атаку дронами-камікадзе "шахед" та застосування росіянами сотень дронів-імітацій для перевантаження української ППО.
Україні потрібні нові кроки в управлінні сферою оборони нашої держави. Рішення щодо цього будуть незабаром.
Повідомлення південнокорейської та української розвідок про заплановане Пхеньяном відправлення своїх військ для участі у бойових діях проти України побічно підтвердив глава МЗС РФ Сергій Лавров, який напередодні прибув до Північної Кореї в рамках офіційного візиту.
Президент України Володимир Зеленський оцінив мотиви Володимира Путіна, пояснивши різницю між своїм ставленням до війни і позицією глави РФ.
Президент України Володимир Зеленський не хоче займати свою посаду 30, чи 35 років, тому що в кінці свого шляху хоче зберегти повагу оточуючих та самоповагу.
Володимир Путін погодиться на зустріч із президентом України Володимиром Зеленським, але тільки за умови, що офіційний Київ перед цим капітулює.
Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов хоче залишитися на своїй посаді до закінчення війни з Росією. Таке Буданов сказав в інтерв’ю Bloomberg.
Війна Росії з Україною є найбільшою тактичною і стратегічною помилкою в сучасній історії. Таку думку президент Фінляндії Александер Стубб висловив в інтерв'ю The Sydney Herald.
Останні коментарі президента США Дональда Трампа щодо Росії підкреслили, що його розчарування російським лідером Володимиром Путіним і його небажанням йти на поступки в переговорах про припинення війни досягло переломного моменту.
Президент Володимир Зеленський очікує від Верховної Ради наступного тижня ухвалення законопроєктів щодо множинного громадянства та військового омбудсмена, а також ратифікації угоди про створення спецтрибуналу щодо агресії РФ та рішення щодо виходу України з Оттавської конвенції.
Президент України Володимир Зеленський у зверненні заявив, що держава робить усе можливе для отримання якнайбільшої кількості засобів протиповітряної оборони, зокрема для збиття дронів та ракет, також повідомив про чергову масштабну атаку дронами-камікадзе "шахед" та застосування росіянами сотень дронів-імітацій для перевантаження української ППО.
Україні потрібні нові кроки в управлінні сферою оборони нашої держави. Рішення щодо цього будуть незабаром.