Боррель запропонував інтегрувати Укроборонпром у європейську оборонну екосистему
Оборонну промисловість України потрібно інтегрувати в екосистему європейської оборонної індустрії. Для цього українські військові заводи мають "виробляти швидше і більше".
Так вважає верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Про це він заявив на початку Форуму оборонної промисловості ЄС-Україна. "Тут присутні понад 140 фірм з 25 різних країн. Мета цього форуму полягає в тому, щоб поєднати потужності української промисловості з європейською. Ми маємо побачити, які є можливості використання європейського фінансування, щоб виробляти більше і швидше, якщо можливо, безпосередньо в Україні", – заявив Боррель
Водночас він визнав, що через російську війну в Україні будь-яке виробництво зброї в країні пов’язане з ризиком, однак, наголосив на зацікавленості великої кількості європейських компаній, присутність яких на форумі є ознакою того, що вони бачать можливості у співпраці з Україною. "Безумовно, Україна – країна у стані війни, і Росія націлена на промислові потужності. Ми маємо забезпечити потужності для захисту та потужності для збільшення виробництва", – зазначив Боррель.
Окрім того, Боррель підтримав закупівлю країнами ЄС зброї для України в українського ОПК. "Данія показала приклад, розпочавши шлях прямого інвестування в українську оборонну індустрію. Це шлях, яким потрібно йти. Закупівля обладнання в українських компаній чи у спільних європейських та українських підприємств, створених в Україні, це варіант, який ми будемо вивчати разом із країнами-членами", – заявив євродипломат.
На його думку, якщо обладнання, якого нагально потребує Україна, може бути швидко виготовлене українською оборонною промисловістю, то треба купувати. "Давайте допоможемо їм виробляти обладнання вдома", – додав він.
Він також запропонував інвестувати доходи від російських активів в оборонні заводи України. "Ці гроші мають бути надіслані в Україну, щоб українці могли виробляти продукцію самостійно, на своїй території, близько до своїх потреб. Це дозволить заощадити на витратах на транспортування та уникнути затримок", – резюмував свою думку Боррель.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.