Буданов: Київ не зупинить удари по нафтопорту Росії
Керівник української розвідки Кирило Буданов публічно відповів на заклики західних партнерів, включно з адміністрацією Трампа, припинити атаки на російські нафтотермінали.
Він наголосив, що Україна має власні національні інтереси і не дозволить диктувати собі правила війни, навіть якщо це впливає на світові ціни на енергоносії.
Під час брифінгу на Конгресі місцевих та регіональних влад Кирило Буданов підтвердив, що Київ отримував прохання від Заходу зупинити удари по російських нафтопортах. Причина занепокоєння — глобальне ціноутворення на енергоносії, яке коливається після кожної атаки українських дронів. Проте Буданов наголосив: «У нас своя війна. Є їхня правда, але є й наша правда, і наш національний інтерес. Ми не припиняємо».
Західні столиці, зокрема Вашингтон, намагаються втримати баланс між підтримкою України та стабільністю світових ринків. Адміністрація Трампа неодноразово висловлювала занепокоєння щодо атак на російську енергетичну інфраструктуру, адже це може спричинити нові стрибки цін на нафту. Водночас у Києві переконані: удари по нафтотерміналах — це не лише економічний тиск, а й стратегічне послаблення армії РФ, яка фінансується саме з енергетичних доходів.
Буданов нагадав, що Україна протягом усіх років повномасштабного вторгнення стикається з обмеженнями щодо використання іноземної зброї на території Росії. Проте навіть у цих умовах Київ знаходить способи бити по критичних об’єктах, які забезпечують Кремль ресурсами для війни.
Останні атаки українських дронів на порти Балтійського моря вже призвели до найбільшого скорочення експорту російської нафти від початку війни. У Новоросійську знову палав термінал, що стало символом того, що Україна здатна діставати ворога навіть далеко за межами фронту.
Таким чином, протистояння між Києвом і Вашингтоном виходить на новий рівень: Україна демонструє незалежність у прийнятті рішень, а США змушені рахуватися з тим, що союзник веде власну війну за виживання. У центрі цієї драми — Буданов, який став голосом української стратегії «удар по серцю економіки ворога».
Ця історія — не лише про військову тактику, а й про зіткнення інтересів: глобальна стабільність проти права національного спротиву. І поки Трамп закликає до стриманості, Буданов відповідає жорстко: Україна не зупиниться.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.