Буданов пояснив, які наслідки для світу матиме участь КНДР у війні
Участь армії КНДР у війні проти України матиме довготривалі наслідки для системи безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Про це заявив начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов в інтерв’ю південнокорейському виданню The Chosun.
"Північна Корея використовує цю війну, щоб отримати бойовий досвід і модернізувати свої військові технології. Це матиме тривалі наслідки для безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні", - сказав очільник ГУР.
За словами Буданова, війська КНДР у війні проти України втратили близько 4000 убитими та важкопораненими. Але попри значні втрати, північнокорейські сили продовжують активно брати участь у спільних операціях з російськими військами. Також на фронті спостерігається збільшення кількості північнокорейської артилерії. Близько 1000 солдавів із КНДР проходять навчання з новою військовою технікою. "Ця війна мобілізувала всі військові можливості залучених країн. Лише три держави - Україна, Росія та Північна Корея - набувають безпосереднього досвіду ведення повномасштабної війни XXI століття. Майбутня північнокорейська армія буде кардинально відрізнятися від минулої", - заявив начальник ГУР.
Буданов також наголосив, що РФ та КНДР поглиблюють військову співпрацю в сфері технологій. Так, спочатку точність північнокорейської ракети KN-23 була дуже низькою, з похибкою від 500 до 1 500 метрів, але російські фахівці внесли технічні модифікації. Тепер ракета стала набагато точнішою та загрожує для безпеки Південної Кореї та Японії.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.