Буданов пояснив, які наслідки для світу матиме участь КНДР у війні
Участь армії КНДР у війні проти України матиме довготривалі наслідки для системи безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Про це заявив начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов в інтерв’ю південнокорейському виданню The Chosun.
"Північна Корея використовує цю війну, щоб отримати бойовий досвід і модернізувати свої військові технології. Це матиме тривалі наслідки для безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні", - сказав очільник ГУР.
За словами Буданова, війська КНДР у війні проти України втратили близько 4000 убитими та важкопораненими. Але попри значні втрати, північнокорейські сили продовжують активно брати участь у спільних операціях з російськими військами. Також на фронті спостерігається збільшення кількості північнокорейської артилерії. Близько 1000 солдавів із КНДР проходять навчання з новою військовою технікою. "Ця війна мобілізувала всі військові можливості залучених країн. Лише три держави - Україна, Росія та Північна Корея - набувають безпосереднього досвіду ведення повномасштабної війни XXI століття. Майбутня північнокорейська армія буде кардинально відрізнятися від минулої", - заявив начальник ГУР.
Буданов також наголосив, що РФ та КНДР поглиблюють військову співпрацю в сфері технологій. Так, спочатку точність північнокорейської ракети KN-23 була дуже низькою, з похибкою від 500 до 1 500 метрів, але російські фахівці внесли технічні модифікації. Тепер ракета стала набагато точнішою та загрожує для безпеки Південної Кореї та Японії.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що тепер саме Володимир Путін має визначитися, чи готова Росія погодитися на переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Білорусь за впливу Росії розбудовує поблизу українського кордону інфраструктуру, яка може мати військове призначення.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.