Буданов розповів, як звільняли від окупантів острів Зміїний
Голова Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов розкрив етапи спецоперації ЗСУ зі звільнення острова Зміїний, який вдалося деокупувати 30 червня, 2022 року.
Подробиці на честь річниці чиновник розповів в інтерв'ю журналістці Раміні Есхакзай для проєкту "Спецоперація "Зміїний". Буданов уточнив, що деокупація острова проходила в кілька етапів: першого разу нашій армії об'єктивно не стало сил, адже з обох сторін було багато поранених. Також на той час окупанти викликали для прикриття вертольоти, що ускладнило спецоперацію. "Були проблеми з пораненими у них, і в нас. Вони викликали вертольоти. Наші відходили з пораненими. Нам об'єктивно не вистачало сил у той момент дотиснути", - пояснив глава ГУР.
Буданов визнав, що тоді окупанти діяли доволі "професійно": розстановка сил була приблизно 50 на 50 стосовно контролю "Зміїного". Вже під час другої спроби, 30 червня, над островом замайорів український прапор. Місія стала успішною завдяки частковому успіху першої спроби, вона зруйнувала плани окупантів щодо півострову, вказав Буданов.
За словами глави ГУР, ЗСУ планували звільнення Зміїного с середини березня 2022 року. Тоді при прорахунку дій армії допомогла технічна документація підрозділів протиповітряної оборони. "Багато рідкісних плат, які ми шукаємо по всьому світу, нам вдалося зняти з елементів техніки ППО. Ми забрали пульти керування комплексами БПЛА, дуже багато систем зв'язку різних типів та зброї", - додав Буданов.
Після чергового масованого удару Росії по Україні президент Володимир Зеленський звернувся до міжнародних партнерів із закликом якнайшвидше посилити санкційний та технологічний тиск на Кремль.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.
Європейська система захисту від балістичних ракет FREYJA може стати реальністю вже протягом наступних 12 місяців.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував нові заяви польського керівництва щодо українських громадян призовного віку, наголосивши, що питання мобілізації та захисту держави залишається внутрішньою справою України.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Після чергового масованого удару Росії по Україні президент Володимир Зеленський звернувся до міжнародних партнерів із закликом якнайшвидше посилити санкційний та технологічний тиск на Кремль.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.