Буданов заявив про історичне походження Москви від Київської Русі: глава ОП розкритикував російські міфи про минуле

Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.

У коментарі, який викликав широкий резонанс, Буданов наголосив, що українці мають відстоювати власне історичне бачення та не дозволяти нав’язувати їм чужі трактування минулого. Він заявив, що саме Київська Русь є фундаментом української державної традиції, а спроби Росії представити себе єдиним спадкоємцем цього періоду він назвав викривленням історії.

За словами Буданова, питання історичної пам’яті стало одним із напрямків інформаційного протистояння. На його думку, Росія використовує історичні наративи як інструмент політичного впливу, намагаючись переконати інші народи у відсутності власної історичної суб’єктності.

Представник української влади підкреслив, що боротьба за історичну правду має значення не лише для минулого, а й для майбутнього країни. Він зазначив, що розуміння власної спадщини допомагає суспільству зберігати єдність та протистояти спробам поставити під сумнів існування української нації.

Тема спадщини Київської Русі протягом десятиліть залишається одним із найбільш суперечливих питань між Україною та Росією. У Москві традиційно намагаються пов’язувати свою державну історію безпосередньо з Руссю, тоді як українські історики наголошують на ролі Києва як політичного та культурного центру давньоруської державності.

Буданов раніше також заявляв, що Росія намагається змінювати історичні уявлення на окупованих територіях, використовуючи пропаганду для формування вигідної Кремлю картини минулого. За його словами, така політика спрямована на стирання української ідентичності та виправдання агресивних дій.

У Києві вважають, що питання історичної спадщини стало складовою боротьби за незалежність не менше, ніж військова чи дипломатична сфера. Адже контроль над історичним наративом часто використовується державами для формування політичних цілей та впливу на суспільну свідомість.

Заява Кирила Буданова прозвучала на тлі активних дискусій про українську ідентичність та роль історичної пам’яті під час війни. У ній він фактично закликав повернути Україні право самостійно визначати, які події та постаті формують її національну традицію.

Таким чином, слова Буданова стали не лише історичним коментарем, а й політичним сигналом: Україна прагне остаточно відокремити власну історичну спадщину від російських імперських трактувань та закріпити у світі розуміння Києва як одного з головних центрів давньої Русі.