"Цензура - це дуже коротка стратегія": на Банковій заперечують тиск на ЗМІ та "темники"
Офіс президента не тисне на українські засоби масової інформації. У редакційну політику ані Банкова, ані або будь-який інший орган влади не втручається.
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк спростував, що органи влади втручаються у редакційну українських медіа та надають теми для висвітлення у позитивному ключі. Про це він розповів під час ефіру на одному з телеканалів, повідомляє Сегодня.
Подоляк наголосив, що ОПУ може лише "брифувати" своїх спікерів, тобто рекомендувати співрозмовника, який буде "глибоко в матеріалі". "Це загальноприйнята у всіх країнах практика. Людина, яка приходить в ефір від партії влади, має вміти аргументовано вести дискусію", - розповів Подоляк. За його словами, спікер, делегований Банковою, має вміти чітко відповідати на запитання та володіти додатковою інформацією. Він підкреслив, що цензура, зазвичай, це дуже коротка стратегія й на короткий час з її допомогою можна, звичайно, змінити інформаційний порядок, але через певний час у такому випадку будь-яка тема стане вибуховою. "Той, хто йде шляхом цензурування інформаційного простору, допускає фундаментальну помилку. Він сам себе рано чи пізно втопить у скандалах. Це безглузда стратегія, у нас цієї стратегії точно немає", – запевняє Подоляк.
Раніше політтехнолог Михайло Подоляк підтвердив, що він готує депутатів від "Слуги народу" до ефірів. Також ASPI news інформувало, що глава Міністерства культури Олександр Ткаченко розповів, чому телеканали нардепа від ОПЗЖ Тараса Козака 112 Україна, New One і ZIK віщали всі 6 років після початку військової агресії в Україні.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.