"Цензура - це дуже коротка стратегія": на Банковій заперечують тиск на ЗМІ та "темники"
Офіс президента не тисне на українські засоби масової інформації. У редакційну політику ані Банкова, ані або будь-який інший орган влади не втручається.
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк спростував, що органи влади втручаються у редакційну українських медіа та надають теми для висвітлення у позитивному ключі. Про це він розповів під час ефіру на одному з телеканалів, повідомляє Сегодня.
Подоляк наголосив, що ОПУ може лише "брифувати" своїх спікерів, тобто рекомендувати співрозмовника, який буде "глибоко в матеріалі". "Це загальноприйнята у всіх країнах практика. Людина, яка приходить в ефір від партії влади, має вміти аргументовано вести дискусію", - розповів Подоляк. За його словами, спікер, делегований Банковою, має вміти чітко відповідати на запитання та володіти додатковою інформацією. Він підкреслив, що цензура, зазвичай, це дуже коротка стратегія й на короткий час з її допомогою можна, звичайно, змінити інформаційний порядок, але через певний час у такому випадку будь-яка тема стане вибуховою. "Той, хто йде шляхом цензурування інформаційного простору, допускає фундаментальну помилку. Він сам себе рано чи пізно втопить у скандалах. Це безглузда стратегія, у нас цієї стратегії точно немає", – запевняє Подоляк.
Раніше політтехнолог Михайло Подоляк підтвердив, що він готує депутатів від "Слуги народу" до ефірів. Також ASPI news інформувало, що глава Міністерства культури Олександр Ткаченко розповів, чому телеканали нардепа від ОПЗЖ Тараса Козака 112 Україна, New One і ZIK віщали всі 6 років після початку військової агресії в Україні.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.