Чехія не обмежує Україну у застосуванні своєї зброї проти РФ
Чеський міністр закордонних справ Ян Ліпавський заявив на конференції з питань безпеки Globsec у Празі, що Чехія не накладає жодних обмежень на використання Україною своєї військової техніки, але розуміє інакше ставлення деяких союзників до цього питання.
Про це повідомило ČTK. За його словами, Чехія не накладає на Україну жодних обмежень стосовно використання зброї, яку вона постачає. "З іншого боку, будьмо чесними: найсучасніші системи озброєнь, які мають великий радіус дії або ставлять постачальників у певні стратегічні дилеми, також не надходять з Чехії", – додав він.
Ліпавський як приклад навів далекобійні ракети ATAMCS, які Україна отримала від США, та німецькі ракети Taurus, які Берлін досі відмовлявся передати. "Я думаю, що Україна мусить мати можливість використовувати ці системи, але я залишаю це на розсуд союзників. Я ніколи не критикую ці країни. Вони ставлять собі питання, які ми навіть не можемо поставити", – зазначив міністр закордонних справ Чехії.
Він водночас підкреслив, що Україна має право захищатися від агресії. "Краще, якщо літак з ракетою або бомбою навіть не злетить, ніж намагатися збити літак або ракету, які вже летять до цілі. Росія не має права нападати на Україну. Це звичайний російський імперіалізм. Ми повинні зупинити його в зародку", – підсумував Ліпавський.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.