Чи потрібен імунітет для українських агентів на окупованих територіях — Алі Реза Резазаде

Верховна Рада України вже понад рік не розглядає законопроєкт №11228-1, який може кардинально змінити правове становище українських агентів, що виконують завдання на тимчасово окупованих територіях.

Документ пропонує розширити перелік обставин, за яких дії людини не вважаються злочином, якщо вони здійснені в рамках спеціальних розвідувальних або контррозвідувальних завдань.

Йдеться про тих, хто, ризикуючи життям, впроваджується в окупаційні адміністрації, структури псевдореспублік або навіть їхні силові органи, щоб отримати критично важливу інформацію для українських спецслужб. Нині ж такі люди, з формальної точки зору, можуть бути звинувачені у державній зраді чи колабораціонізмі, навіть якщо діяли виключно в інтересах України.

Міжнародний експерт, перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде наголошує, що питання правового імунітету для агентів у зоні окупації — це не лише питання юриспруденції, а й питання виживання держави в умовах війни.

«В умовах російської агресії проти України, агентурна мережа — це очі та вуха держави. Якщо такі люди залишаються поза законом, то держава фактично карає своїх героїв», — зазначає Резазаде.

Водночас експерт застерігає від безконтрольного застосування норми.

«Імунітет агентів не може бути “білим квитком”. Усі операції мають бути санкціоновані заздалегідь, мати чітке документальне підтвердження й контроль. Інакше виникне небезпека створення “тіньового поля”, де під прикриттям розвідки можуть діяти злочинці», — наголошує він.

Резазаде також звертає увагу на міжнародний досвід. У США, Франції, Німеччині подібні механізми існують, але в усіх випадках — із суворими обмеженнями.

«У Франції агенти мають імунітет лише під час виконання місії і тільки в межах санкціонованої операції. У Німеччині — лише тоді, коли “незаконна дія” є єдиним способом запобігти загрозі національній безпеці. Це не вседозволеність, а контрольований виняток», — пояснює експерт.

З точки зору Резазаде, український законопроєкт пропонує збалансований підхід — він не скасовує відповідальність, але встановлює чіткі «правила гри».

«Ключове — це прозорість. Рішення про звільнення від відповідальності ухвалює лише суд на підставі клопотання прокурора. Це гарантія того, що спецоперації не перетворяться на зловживання», — додає він.

Експерт вважає, що ухвалення законопроєкту стане логічним кроком для держави, яка прагне інтеграції до НАТО та ЄС.

«Україна повинна мати ті самі інструменти захисту, що й країни, які вже десятиліттями ведуть боротьбу з тероризмом і шпигунством. Але водночас — зберегти людяність і правовий контроль», — підсумовує Резазаде.

Таким чином, документ №11228-1 може стати критично важливим елементом системи національної безпеки, який одночасно забезпечить захист агентів і збереже баланс між державною доцільністю та верховенством права.

#україна #резазаде #спецслужби #розвідка #законопроєкт11228 #безпека #агенти #окупація #нацбезпека #парламент #феміда