Чи потрібен імунітет для українських агентів на окупованих територіях — Алі Реза Резазаде
Верховна Рада України вже понад рік не розглядає законопроєкт №11228-1, який може кардинально змінити правове становище українських агентів, що виконують завдання на тимчасово окупованих територіях.
Документ пропонує розширити перелік обставин, за яких дії людини не вважаються злочином, якщо вони здійснені в рамках спеціальних розвідувальних або контррозвідувальних завдань.
Йдеться про тих, хто, ризикуючи життям, впроваджується в окупаційні адміністрації, структури псевдореспублік або навіть їхні силові органи, щоб отримати критично важливу інформацію для українських спецслужб. Нині ж такі люди, з формальної точки зору, можуть бути звинувачені у державній зраді чи колабораціонізмі, навіть якщо діяли виключно в інтересах України.
Міжнародний експерт, перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде наголошує, що питання правового імунітету для агентів у зоні окупації — це не лише питання юриспруденції, а й питання виживання держави в умовах війни.
«В умовах російської агресії проти України, агентурна мережа — це очі та вуха держави. Якщо такі люди залишаються поза законом, то держава фактично карає своїх героїв», — зазначає Резазаде.
Водночас експерт застерігає від безконтрольного застосування норми.
«Імунітет агентів не може бути “білим квитком”. Усі операції мають бути санкціоновані заздалегідь, мати чітке документальне підтвердження й контроль. Інакше виникне небезпека створення “тіньового поля”, де під прикриттям розвідки можуть діяти злочинці», — наголошує він.
Резазаде також звертає увагу на міжнародний досвід. У США, Франції, Німеччині подібні механізми існують, але в усіх випадках — із суворими обмеженнями.
«У Франції агенти мають імунітет лише під час виконання місії і тільки в межах санкціонованої операції. У Німеччині — лише тоді, коли “незаконна дія” є єдиним способом запобігти загрозі національній безпеці. Це не вседозволеність, а контрольований виняток», — пояснює експерт.
З точки зору Резазаде, український законопроєкт пропонує збалансований підхід — він не скасовує відповідальність, але встановлює чіткі «правила гри».
«Ключове — це прозорість. Рішення про звільнення від відповідальності ухвалює лише суд на підставі клопотання прокурора. Це гарантія того, що спецоперації не перетворяться на зловживання», — додає він.
Експерт вважає, що ухвалення законопроєкту стане логічним кроком для держави, яка прагне інтеграції до НАТО та ЄС.
«Україна повинна мати ті самі інструменти захисту, що й країни, які вже десятиліттями ведуть боротьбу з тероризмом і шпигунством. Але водночас — зберегти людяність і правовий контроль», — підсумовує Резазаде.
Таким чином, документ №11228-1 може стати критично важливим елементом системи національної безпеки, який одночасно забезпечить захист агентів і збереже баланс між державною доцільністю та верховенством права.
#україна #резазаде #спецслужби #розвідка #законопроєкт11228 #безпека #агенти #окупація #нацбезпека #парламент #феміда
ПолітикаКолишній міністр закордонних справ України Борис Тарасюк заявив про повернення Великого хреста ордена Заслуг Республіки Польща, назвавши цей крок реакцією на “антиукраїнську істерію” президента Польщі Кароля Навроцького.
ПолітикаП’ятий президент України Петро Порошенко заявив про повернення польської державної нагороди — ордена Білого Орла — на тлі рішення президента Польщі Кароля Навроцького щодо Володимира Зеленського.
ПолітикаПрезидент Польщі Кароль Навроцький заявив, що його рішення щодо найвищої польської державної відзнаки для президента України Володимира Зеленського пов’язане не з політичною кон’юнктурою, а з гострими історичними суперечками між Варшавою та Києвом.
ПолітикаГлава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що відповідальність за нове загострення у відносинах між Варшавою та Києвом лежить на українській стороні.
ПолітикаПосол України заявив, що будь-які конфлікти та взаємні звинувачення між Києвом і Варшавою можуть стати вигідними лише Росії, яка намагається послабити єдність партнерів України.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський вирішив повернути орден Білого Орла, яким його нагородила Польща у 2023 році, на тлі загострення українсько-польських відносин через суперечку навколо історичної пам’яті.
ПолітикаГолова Офісу президента України Кирило Буданов вирішив повернути одну з найвищих польських державних відзнак для іноземців, заявивши про незгоду з рішенням польської сторони щодо українсько-польського історичного питання.
ПолітикаДругий президент України Леонід Кучма заявив про відмову від ордена Білого Орла, яким його нагородила Польща у 1997 році, після рішення Варшави позбавити цієї відзнаки Володимира Зеленського.
ПолітикаДональд Трамп заявив, що не вважає себе прихильником України, однак його слова прозвучали на тлі активних переговорів про завершення війни та можливу роль США у дипломатичному процесі.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
ПолітикаКолишній міністр закордонних справ України Борис Тарасюк заявив про повернення Великого хреста ордена Заслуг Республіки Польща, назвавши цей крок реакцією на “антиукраїнську істерію” президента Польщі Кароля Навроцького.
ПолітикаП’ятий президент України Петро Порошенко заявив про повернення польської державної нагороди — ордена Білого Орла — на тлі рішення президента Польщі Кароля Навроцького щодо Володимира Зеленського.
ПолітикаПрезидент Польщі Кароль Навроцький заявив, що його рішення щодо найвищої польської державної відзнаки для президента України Володимира Зеленського пов’язане не з політичною кон’юнктурою, а з гострими історичними суперечками між Варшавою та Києвом.
ПолітикаГлава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що відповідальність за нове загострення у відносинах між Варшавою та Києвом лежить на українській стороні.