Чи приймати Україну в НАТО з окупованими територіями, вирішать члени Альянсу – Столтенберг
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг пояснив, що саме держави-члени Альянсу будуть вирішувати, чи запрошувати Україну, коли частина її території окупована.
Таке Столтенберг сказав в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна". Як пояснив Столтенберг, саме союзники по НАТО мають вирішувати, "як саме членство має застосовуватися або працювати для України, і ми всі це усвідомлюємо". "Звісно, якщо говоримо, що єдиний спосіб для України стати членом – це закінчення війни і повний контроль над усією українською територією, тоді даємо президенту Путіну всі стимули просто знайти спосіб продовжувати війну", – зазначив чинний генсек Альянсу.
"Але мій головний меседж у тому, що гарантії безпеки НАТО є шляхом забезпечення тривалого й справедливого миру для України", – додав він.
На питання, чи можливий у принципі сценарій, коли Україна стає членом Альянсу з частково окупованими територіями, Столтенберг підкреслив, що це "вирішують союзники по НАТО". Але, додав він, це має стати гарантією недопущення майбутньої агресії з боку Росії. "І знов-таки, Україна сама вирішуватиме, що є прийнятним. Звісно, союзники по НАТО вирішують, чи можуть гарантії статті 5 застосовуватися до частин української території", – зазначив Столтенберг.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Українські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
Президент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.