Чи приймати Україну в НАТО з окупованими територіями, вирішать члени Альянсу – Столтенберг
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг пояснив, що саме держави-члени Альянсу будуть вирішувати, чи запрошувати Україну, коли частина її території окупована.
Таке Столтенберг сказав в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна". Як пояснив Столтенберг, саме союзники по НАТО мають вирішувати, "як саме членство має застосовуватися або працювати для України, і ми всі це усвідомлюємо". "Звісно, якщо говоримо, що єдиний спосіб для України стати членом – це закінчення війни і повний контроль над усією українською територією, тоді даємо президенту Путіну всі стимули просто знайти спосіб продовжувати війну", – зазначив чинний генсек Альянсу.
"Але мій головний меседж у тому, що гарантії безпеки НАТО є шляхом забезпечення тривалого й справедливого миру для України", – додав він.
На питання, чи можливий у принципі сценарій, коли Україна стає членом Альянсу з частково окупованими територіями, Столтенберг підкреслив, що це "вирішують союзники по НАТО". Але, додав він, це має стати гарантією недопущення майбутньої агресії з боку Росії. "І знов-таки, Україна сама вирішуватиме, що є прийнятним. Звісно, союзники по НАТО вирішують, чи можуть гарантії статті 5 застосовуватися до частин української території", – зазначив Столтенберг.
ПолітикаВолодимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
ПолітикаВолодимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
ПолітикаПосол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
ПолітикаНайбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
ПолітикаУкраїнська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
ПолітикаУкраїна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що держава одночасно працює над створенням європейської антибалістичної системи FREYJA, посиленням міжнародного санкційного тиску на Росію та додатковими рішеннями для підтримки українських аграріїв.
ПолітикаКолишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що Україна продовжує переговори з американським підприємцем Ілоном Маском щодо можливості використання Starlink для протидії російській балістичній загрозі безпосередньо на території РФ. За його словами, контакти з Маском тривають, однак остаточного рішення щодо технічної реалізації такого задуму наразі немає.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити спеціальну державну програму підтримки дітей, які постраждали внаслідок російської агресії.
ПолітикаВолодимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
ПолітикаВолодимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
ПолітикаПосол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
ПолітикаНайбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.