Чи приймати Україну в НАТО з окупованими територіями, вирішать члени Альянсу – Столтенберг
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг пояснив, що саме держави-члени Альянсу будуть вирішувати, чи запрошувати Україну, коли частина її території окупована.
Таке Столтенберг сказав в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна". Як пояснив Столтенберг, саме союзники по НАТО мають вирішувати, "як саме членство має застосовуватися або працювати для України, і ми всі це усвідомлюємо". "Звісно, якщо говоримо, що єдиний спосіб для України стати членом – це закінчення війни і повний контроль над усією українською територією, тоді даємо президенту Путіну всі стимули просто знайти спосіб продовжувати війну", – зазначив чинний генсек Альянсу.
"Але мій головний меседж у тому, що гарантії безпеки НАТО є шляхом забезпечення тривалого й справедливого миру для України", – додав він.
На питання, чи можливий у принципі сценарій, коли Україна стає членом Альянсу з частково окупованими територіями, Столтенберг підкреслив, що це "вирішують союзники по НАТО". Але, додав він, це має стати гарантією недопущення майбутньої агресії з боку Росії. "І знов-таки, Україна сама вирішуватиме, що є прийнятним. Звісно, союзники по НАТО вирішують, чи можуть гарантії статті 5 застосовуватися до частин української території", – зазначив Столтенберг.
На засіданні у форматі «Рамштайн» союзники озвучили нові дані про втрати російської армії, які свідчать про безпрецедентні масштаби виснаження противника.
Президент України Володимир Зеленський заявив про критичний дефіцит ракет для систем протиповітряної оборони Patriot, наголосивши, що ситуація «гірше вже бути не може».
Володимир Зеленський визнав, що остаточне рішення про його можливу участь у наступних президентських виборах ще не ухвалене. Він наголосив, що все залежатиме від завершення війни, настроїв суспільства та особистої розмови з родиною.
Володимир Зеленський пояснив, що не шкодує про свої різкі слова на адресу прем’єра Угорщини Віктора Орбана, які світова преса назвала погрозами.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив у Берліні, що союзники Альянсу протягом 2026 року виділять Україні $60 мільярдів військової допомоги, наголосивши на пріоритеті протиповітряної оборони, дронів та далекобійних боєприпасів.
Володимир Зеленський попередив, що війна на Близькому Сході вже відчутно вплинула на Україну: зростання вартості життя та енергетичні ризики ускладнюють підготовку до наступної зими.
Після наймасовішої атаки дронів і ракет на Київ, Дніпро та Одесу президент Володимир Зеленський заявив, що Росія довела свою ставку на війну й руйнування, а отже не може розраховувати на жодне пом’якшення санкцій. Він закликав світ до посилення тиску та виконання обіцянок допомоги Україні.
Володимир Зеленський оголосив про нову хвилю міжнародної допомоги після «Рамштайну»: сотні мільйонів доларів і євро підуть на дрони, протиповітряну оборону та логістику, а партнери запускають спільні проєкти зі зброєю майбутнього.
Володимир Зеленський оголосив про нові внески від п’яти партнерів у програму PURL після «Рамштайну».
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що розблокування постачання російської нафти можливе лише за умови фінансових гарантій для Будапешта.
На засіданні у форматі «Рамштайн» союзники озвучили нові дані про втрати російської армії, які свідчать про безпрецедентні масштаби виснаження противника.
Президент України Володимир Зеленський заявив про критичний дефіцит ракет для систем протиповітряної оборони Patriot, наголосивши, що ситуація «гірше вже бути не може».
Володимир Зеленський визнав, що остаточне рішення про його можливу участь у наступних президентських виборах ще не ухвалене. Він наголосив, що все залежатиме від завершення війни, настроїв суспільства та особистої розмови з родиною.
Володимир Зеленський пояснив, що не шкодує про свої різкі слова на адресу прем’єра Угорщини Віктора Орбана, які світова преса назвала погрозами.