Чим здивує український парламент останнього тижня 2018 року
Отже, над чим сконцентруються народні депутати в останній сесійний тиждень 2018 року - далі.
З десятої години вівторка у депутатського корпусу є 4 дні, щоб завершити законотворчий рік максимально продуктивно. Питання національної безпеки та оборони під час військового стану є вкрай важливими та потребують особливої уваги, вівторок має стати днем, коли законопроекти стосовно цих питань будуть ухвалені.
Основний посил полягає у приведені українського озброєння до стандартів НАТО.
У цей день планується розглянути поправку №8492, щодо збільшення втричі штрафів за керування авто без ременя безпеки. Окрім водіїв, парламентарі планують приділити увагу школярам, які страждають від цькування. Законопроект №8584, який вводить законодавче поняття "булінгу" та передбачається покарання за факт цькування дітей у школі.
Селяни та власники земельних ділянок не обійдуться поза увагою депутатів. Навколо продажу землі вже не перший рік тривають суперечки і депутати по-різному інтерпретують необхідність законодавчого затвердження права продажу земельних ділянок. Законопроект №9355 передбачає врегулювання цього питання, тим паче, що низка депутатів визначали даний законопроект як пріоритетний.
Одним із головних побоювань відкритого ринку землі, окремі депутати називають привласнення олігархами землі селян, які після цього стануть монополістами. У зв’язку з цим, в середу, на розгляд пропонується законопроект №6746, який стосується прозорості розслідувань Антимонопольного комітету.
Найбільш обговорювана тема останніх днів є отримання Українською православною церквою Київського патріархату, статусу канонічної. Створення Автокефальної помісної православної церкви сталось 15 грудня у Софії Київський на Об’єднавчому соборі. Тож церковна тема досі не втрачає актуальності. Парламентарі збираються перейменувати Українську православну церкву Московського патріархату на "Російську православну церкву" в Україні, щоб унеможливити маніпуляції та непорозуміння для вірян. Крім цього, планується розгляд законопроекту про врегулювання питання переходу релігійних громад, в тому числі питання захисту майнових прав. Дані законопроекти мають бути розглянуті в четвер, 20 грудня, заявив спікер парламенту Андрій Парубій.
Неабиякий резонанс викликав законопроект №8449, який розглядатиметься в четвер. Він стосується державної підтримки компаній, які виробляють електроенергії з відновлювальних джерел енергії. Однак не виключено, що даний законопроект дозволить окремим компаніям стати монополістом на ринку відновлювальної енергетики за державний рахунок.
Невідома доля деяких інших ініціатив депутатів, які були озвучені на погоджувальній раді, оскільки голова Верховної Ради не впевнений чи вистачить для них часу.
Серед них неодноразово було ініційовано необхідність для президента провести звіт щодо фінансових наслідків введення військового стану в окремих областях України.
Також, заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Сергій Висоцький, закликав розглянути законопроект №9068 щодо посилення інформаційної безпеки та протидії державі-агресору в інформаційній сфері, де передбачено відповідальність за легітимізацію або виправдання агресії Російської Федерації проти України.
Останні дні парламентської сесії обіцяють бути інтенсивними та запеклими. Накопичення законопроектів на кінець року не є дивним, оскільки практика депутатів переносити ухвалення рішень під тим чи іншим приводом є звичною. Ідеологічні розбіжності парламентських фракцій накладаються на різнополярні законопроекти, які потребують не тільки широкого обговорення, а і додаткових консультацій. Чи здатні народні обранці зібратися повним складом в залі ВР, дійти до консенсусу та ухвалити вкрай важливі для України рішення за такий короткий час - питання риторичне.
Нині, поспіхом доводиться звітувати перед суспільством за не схвалені законодавчі ініціативи. Після цього тижня, депутати зберуться у сесійній залі тільки у лютому 2019 року, і як вони повертатимуться до українських реалій з тривалої відпустки - лишається загадкою. Тим паче, що до цього часу передвиборча кампанія набере повних обертів, що внесе свої корективи в долю цих важливих законопроектів.
Москва заявила, що тристоронній діалог між Україною, США та Росією відновиться лише після узгодження розкладу сторін, причому вирішальним фактором названо американський графік.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив із закликом до Європейського Союзу терміново виплатити Україні погоджений кредит у 90 мільярдів євро та ухвалити двадцятий пакет санкцій проти Росії. Він заявив, що Європа не може дозволити одній країні блокувати рішення, які визначають безпеку континенту.
На нараді, присвяченій 12-й річниці анексії Криму, президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва інвестувала у півострів понад 1,3 трильйона рублів. Він назвав окупацію «історичним днем» для РФ та привітав мешканців, яких у 2014 році змусили голосувати на так званому «референдумі» під дулами автоматів.
Президент України Володимир Зеленський розповів, що підготував для Дональда Трампа iPad, який у режимі реального часу показує ситуацію на фронті: атаки дронів і ракет, перехоплення українською армією та вартість кожного кілометра окупованої території.
Інститут вивчення війни (ISW) повідомив, що російське командування регулярно перебільшує військові успіхи, намагаючись видати обмежені тактичні просування за стратегічні прориви. Аналітики наголошують: це не відображає реальної ситуації на полі бою, а є елементом пропаганди, покликаної деморалізувати Україну та переконати Захід у «неминучості» перемоги Росії.
Американська розвідка оцінила ситуацію на фронті й дійшла висновку, що Росія не відмовиться від стратегії затяжної війни. Кремль прагне використати час як головний інструмент тиску, поступово виснажуючи українські сили та ресурси.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія вже заробила близько десяти мільярдів доларів на ескалації конфлікту між Іраном, США та Ізраїлем. За його словами, стрибок цін на нафту й газ дозволив Кремлю отримати надприбутки, які одразу спрямовуються на фінансування війни проти України.
Президент України Володимир Зеленський під час виступу в Мадриді наголосив, що попри бойові дії на Близькому Сході, Київ отримує всі обіцяні пакети військової допомоги від союзників. Він водночас застеріг, що у майбутньому підтримка може зменшитися, і закликав Європу розблокувати заморожені кошти та розвивати власне виробництво озброєнь.
Під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом президент України Володимир Зеленський оголосив про нові домовленості щодо постачання зброї та створення спільних виробничих програм.
Речник МЗС України Георгій Тихий підтвердив, що тристоронні консультації між Києвом, Вашингтоном і Москвою тимчасово призупинені через концентрацію уваги США на кризі на Близькому Сході. Водночас він підкреслив, що щоденний робочий контакт між командами зберігається, а для реального прогресу потрібна зустріч лідерів.
Москва заявила, що тристоронній діалог між Україною, США та Росією відновиться лише після узгодження розкладу сторін, причому вирішальним фактором названо американський графік.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив із закликом до Європейського Союзу терміново виплатити Україні погоджений кредит у 90 мільярдів євро та ухвалити двадцятий пакет санкцій проти Росії. Він заявив, що Європа не може дозволити одній країні блокувати рішення, які визначають безпеку континенту.
На нараді, присвяченій 12-й річниці анексії Криму, президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва інвестувала у півострів понад 1,3 трильйона рублів. Він назвав окупацію «історичним днем» для РФ та привітав мешканців, яких у 2014 році змусили голосувати на так званому «референдумі» під дулами автоматів.
Президент України Володимир Зеленський розповів, що підготував для Дональда Трампа iPad, який у режимі реального часу показує ситуацію на фронті: атаки дронів і ракет, перехоплення українською армією та вартість кожного кілометра окупованої території.