Давление сверху: Проголосуют ли депутаты за отмену электронного декларирования активистов
Европейский комиссар по вопросам расширения и политики добрососедства Йоханнес Хан сегодня выступил с крайне жестким заявлением, в котором раскритиковал украинских политиков в нежелании выполнять собственные обещания.
Читайте также: Финпомощь для Украины: Евросоюз предлагает миллиард евро
Речь идет о нежелании народных избранников проголосовать за отмену электронного декларирования доходов общественных антикоррупционных активистов (№8120 и №8120-1), и принять Закон о Высшем антикоррупционном суде ((ВАС) №7440). Но, голосов не хватило, даже за включение необходимых вопросов в повестку дня.
В своем заявлении Йоханнес Хан заметил, что бездействие Киева в данном вопросе противоречит рекомендациям международных партнеров Украины, в том числе Евросоюза, Венецианской комиссии и ОБСЕ.
Это уже не первое подобное критическое заявление со стороны Брюсселя в адрес украинского политического руководства.
«Ситуация очень противоречивая и неоднозначная, но, тут все понятно. Речь в данном случае не идет об украинской власти вообще, речь идет об украинском парламенте, что он должен отменить соответствующую норму. Когда ее утверждали, в ней содержались элементы мести депутатов работникам антикоррупционных организаций, и попытку таким образом создать очень неоднозначную и противоречивую ситуацию в целом с электронным декларированием. Президент предлагал компромиссный, мягкий вариант для решения этой проблемы. Соответствующие законопроекты, в частности, со стороны Президента, были представлены еще в конце 2017 года. Было несколько попыток поставить этот вопрос на голосование в Верховной раде на минувшей пленарной неделе, но они были неудачными», - высказал свою точку зрения на данную ситуацию украинский политолог Владимир Фесенко.
Он также добавил, что конкретным тормозом на пути разрешения сложившейся проблемы становится исключительно депутатский корпус Верховной рады.
«Это представители различных фракций, как провластных, так и оппозиционных. Речь идет даже не о голосовании, а о том, чтобы поставить данный вопрос на повестку дня. Например БПП, около 60 депутатов, голосуют – «за», другие не голосуют. Не лучшую ситуацию мы увидели и по другим фракциям, в том числе и по оппозиционным. Здесь, на мой взгляд, речь идет об общем интересе многих депутатов, которые таким образом борются против системы электронного декларирования вообще, и борются против общественных антикоррупционных активистов. Насколько мне известно, сегодня или завтра Парубий собирает у себя руководителей фракций, именно по этому вопросу», - уточнил украинский политолог.
Владимир Фесенко обратил также внимание, что от того, насколько плодотворно пройдет ближайшая сессионная неделя, будет зависеть дальнейшая атмосфера отношений между украинским руководством и нашими европейскими партнерами.
«Первой ошибкой было то, что вообще был проголосован соответствующий закон и сейчас он должен вступить в силу, а вторая ошибка в том, что его не отменяют. Даже не утверждают компромиссный вариант Президента. Решили таким образом отомстить некоторым критикам власти в общественных организациях, но это создало проблему в отношениях с Евросоюзом и стало поводом для критики власти», - сказал он.
Владимир Фесенко также уверен, что для Украины, к счастью, пока подобные заявления из Брюсселя не несут в себе реальных угроз, и продолжают оставаться на уровне политических деклараций. Но, все до поры до времени
«Это способ давления на Украину. Там в Брюсселе очень раздражены, что нужные им вопросы не решаются. Это не просто банальное критическое замечание. Есть два принципиальных вопроса сейчас, от которых зависят дальнейшие отношения украинского руководства с Брюсселем: это Закон об антикоррупционном суде и отмена Закона об электронном декларировании антикоррупционных активистов. Некоторые говорят – отменят безвизовый режим, но это длительная и сложная процедура и пока подобных прецедентов не было. Даже вопрос никогда так не ставился. Единственное, по двум странам, по Молдове и по Грузии, высказывались замечания, но не по Украине», - подытожил Владимир Фесенко.
ПолітикаДалекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
ПолітикаРосійські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
ПолітикаУ Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
ПолітикаРосія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
ПолітикаУкраїнські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
ПолітикаУкраїна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаДалекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
ПолітикаРосійські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
ПолітикаУ Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.