Давление сверху: Проголосуют ли депутаты за отмену электронного декларирования активистов
Европейский комиссар по вопросам расширения и политики добрососедства Йоханнес Хан сегодня выступил с крайне жестким заявлением, в котором раскритиковал украинских политиков в нежелании выполнять собственные обещания.
Читайте также: Финпомощь для Украины: Евросоюз предлагает миллиард евро
Речь идет о нежелании народных избранников проголосовать за отмену электронного декларирования доходов общественных антикоррупционных активистов (№8120 и №8120-1), и принять Закон о Высшем антикоррупционном суде ((ВАС) №7440). Но, голосов не хватило, даже за включение необходимых вопросов в повестку дня.
В своем заявлении Йоханнес Хан заметил, что бездействие Киева в данном вопросе противоречит рекомендациям международных партнеров Украины, в том числе Евросоюза, Венецианской комиссии и ОБСЕ.
Это уже не первое подобное критическое заявление со стороны Брюсселя в адрес украинского политического руководства.
«Ситуация очень противоречивая и неоднозначная, но, тут все понятно. Речь в данном случае не идет об украинской власти вообще, речь идет об украинском парламенте, что он должен отменить соответствующую норму. Когда ее утверждали, в ней содержались элементы мести депутатов работникам антикоррупционных организаций, и попытку таким образом создать очень неоднозначную и противоречивую ситуацию в целом с электронным декларированием. Президент предлагал компромиссный, мягкий вариант для решения этой проблемы. Соответствующие законопроекты, в частности, со стороны Президента, были представлены еще в конце 2017 года. Было несколько попыток поставить этот вопрос на голосование в Верховной раде на минувшей пленарной неделе, но они были неудачными», - высказал свою точку зрения на данную ситуацию украинский политолог Владимир Фесенко.
Он также добавил, что конкретным тормозом на пути разрешения сложившейся проблемы становится исключительно депутатский корпус Верховной рады.
«Это представители различных фракций, как провластных, так и оппозиционных. Речь идет даже не о голосовании, а о том, чтобы поставить данный вопрос на повестку дня. Например БПП, около 60 депутатов, голосуют – «за», другие не голосуют. Не лучшую ситуацию мы увидели и по другим фракциям, в том числе и по оппозиционным. Здесь, на мой взгляд, речь идет об общем интересе многих депутатов, которые таким образом борются против системы электронного декларирования вообще, и борются против общественных антикоррупционных активистов. Насколько мне известно, сегодня или завтра Парубий собирает у себя руководителей фракций, именно по этому вопросу», - уточнил украинский политолог.
Владимир Фесенко обратил также внимание, что от того, насколько плодотворно пройдет ближайшая сессионная неделя, будет зависеть дальнейшая атмосфера отношений между украинским руководством и нашими европейскими партнерами.
«Первой ошибкой было то, что вообще был проголосован соответствующий закон и сейчас он должен вступить в силу, а вторая ошибка в том, что его не отменяют. Даже не утверждают компромиссный вариант Президента. Решили таким образом отомстить некоторым критикам власти в общественных организациях, но это создало проблему в отношениях с Евросоюзом и стало поводом для критики власти», - сказал он.
Владимир Фесенко также уверен, что для Украины, к счастью, пока подобные заявления из Брюсселя не несут в себе реальных угроз, и продолжают оставаться на уровне политических деклараций. Но, все до поры до времени
«Это способ давления на Украину. Там в Брюсселе очень раздражены, что нужные им вопросы не решаются. Это не просто банальное критическое замечание. Есть два принципиальных вопроса сейчас, от которых зависят дальнейшие отношения украинского руководства с Брюсселем: это Закон об антикоррупционном суде и отмена Закона об электронном декларировании антикоррупционных активистов. Некоторые говорят – отменят безвизовый режим, но это длительная и сложная процедура и пока подобных прецедентов не было. Даже вопрос никогда так не ставился. Единственное, по двум странам, по Молдове и по Грузии, высказывались замечания, но не по Украине», - подытожил Владимир Фесенко.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
ПолітикаБританський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
ПолітикаПрезидент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
ПолітикаГенеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
ПолітикаУкраїнські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
ПолітикаПісля нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
ПолітикаУ ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
ПолітикаУкраїнський дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
ПолітикаБританський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
ПолітикаПрезидент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.