Давление сверху: Проголосуют ли депутаты за отмену электронного декларирования активистов
Европейский комиссар по вопросам расширения и политики добрососедства Йоханнес Хан сегодня выступил с крайне жестким заявлением, в котором раскритиковал украинских политиков в нежелании выполнять собственные обещания.
Читайте также: Финпомощь для Украины: Евросоюз предлагает миллиард евро
Речь идет о нежелании народных избранников проголосовать за отмену электронного декларирования доходов общественных антикоррупционных активистов (№8120 и №8120-1), и принять Закон о Высшем антикоррупционном суде ((ВАС) №7440). Но, голосов не хватило, даже за включение необходимых вопросов в повестку дня.
В своем заявлении Йоханнес Хан заметил, что бездействие Киева в данном вопросе противоречит рекомендациям международных партнеров Украины, в том числе Евросоюза, Венецианской комиссии и ОБСЕ.
Это уже не первое подобное критическое заявление со стороны Брюсселя в адрес украинского политического руководства.
«Ситуация очень противоречивая и неоднозначная, но, тут все понятно. Речь в данном случае не идет об украинской власти вообще, речь идет об украинском парламенте, что он должен отменить соответствующую норму. Когда ее утверждали, в ней содержались элементы мести депутатов работникам антикоррупционных организаций, и попытку таким образом создать очень неоднозначную и противоречивую ситуацию в целом с электронным декларированием. Президент предлагал компромиссный, мягкий вариант для решения этой проблемы. Соответствующие законопроекты, в частности, со стороны Президента, были представлены еще в конце 2017 года. Было несколько попыток поставить этот вопрос на голосование в Верховной раде на минувшей пленарной неделе, но они были неудачными», - высказал свою точку зрения на данную ситуацию украинский политолог Владимир Фесенко.
Он также добавил, что конкретным тормозом на пути разрешения сложившейся проблемы становится исключительно депутатский корпус Верховной рады.
«Это представители различных фракций, как провластных, так и оппозиционных. Речь идет даже не о голосовании, а о том, чтобы поставить данный вопрос на повестку дня. Например БПП, около 60 депутатов, голосуют – «за», другие не голосуют. Не лучшую ситуацию мы увидели и по другим фракциям, в том числе и по оппозиционным. Здесь, на мой взгляд, речь идет об общем интересе многих депутатов, которые таким образом борются против системы электронного декларирования вообще, и борются против общественных антикоррупционных активистов. Насколько мне известно, сегодня или завтра Парубий собирает у себя руководителей фракций, именно по этому вопросу», - уточнил украинский политолог.
Владимир Фесенко обратил также внимание, что от того, насколько плодотворно пройдет ближайшая сессионная неделя, будет зависеть дальнейшая атмосфера отношений между украинским руководством и нашими европейскими партнерами.
«Первой ошибкой было то, что вообще был проголосован соответствующий закон и сейчас он должен вступить в силу, а вторая ошибка в том, что его не отменяют. Даже не утверждают компромиссный вариант Президента. Решили таким образом отомстить некоторым критикам власти в общественных организациях, но это создало проблему в отношениях с Евросоюзом и стало поводом для критики власти», - сказал он.
Владимир Фесенко также уверен, что для Украины, к счастью, пока подобные заявления из Брюсселя не несут в себе реальных угроз, и продолжают оставаться на уровне политических деклараций. Но, все до поры до времени
«Это способ давления на Украину. Там в Брюсселе очень раздражены, что нужные им вопросы не решаются. Это не просто банальное критическое замечание. Есть два принципиальных вопроса сейчас, от которых зависят дальнейшие отношения украинского руководства с Брюсселем: это Закон об антикоррупционном суде и отмена Закона об электронном декларировании антикоррупционных активистов. Некоторые говорят – отменят безвизовый режим, но это длительная и сложная процедура и пока подобных прецедентов не было. Даже вопрос никогда так не ставился. Единственное, по двум странам, по Молдове и по Грузии, высказывались замечания, но не по Украине», - подытожил Владимир Фесенко.
ПолітикаПопри рекордну співпрацю з Альянсом, Україна досі не отримала запрошення до НАТО. Як пояснює The Telegraph, головною причиною є політичний фактор — вплив Росії та страх деяких країн перед прямим конфліктом.
ПолітикаПід час онлайн-спілкування з журналістами Володимир Зеленський пояснив, що Україна вже підписала стратегічні контракти з трьома країнами Близького Сходу на постачання дронів-перехоплювачів. Президент підкреслив, що ці угоди принесуть мільярди доларів експортерам, однак головним завданням залишається забезпечення українських військових.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що удари по російських нафтопереробних заводах стали результативнішими завдяки розвитку українських далекобійних дронів. Він підкреслив, що це не ракети від партнерів, а власні технології, які дозволяють бити по глибокому тилу ворога та зменшувати його енергетичні можливості.
ПолітикаПід час візиту до Катару Володимир Зеленський заявив, що українські військові фахівці напрацювали конкретні рішення для посилення протиповітряної оборони цієї країни. За його словами, українські технології боротьби з дронами та балістичними загрозами вже довели свою ефективність, і саме тому Катар зацікавлений у довгостроковій співпраці з Києвом.
ПолітикаПід час дискусії на саміті G7 Кая Каллас розкритикувала Сполучені Штати за те, що вони не посилюють тиск на Росію, нагадуючи про обіцянки Вашингтона рік тому. Марко Рубіо у відповідь заявив, що Америка робить усе можливе для припинення війни, і запропонував ЄС взяти на себе більше відповідальності, якщо він вважає, що може діяти ефективніше.
ПолітикаПід час онлайн-спілкування з журналістами Володимир Зеленський пояснив, що сигнали з переговорів свідчать: гарантії безпеки від США будуть надані лише після виходу ЗСУ з Донбасу.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаПопри рекордну співпрацю з Альянсом, Україна досі не отримала запрошення до НАТО. Як пояснює The Telegraph, головною причиною є політичний фактор — вплив Росії та страх деяких країн перед прямим конфліктом.
ПолітикаПід час онлайн-спілкування з журналістами Володимир Зеленський пояснив, що Україна вже підписала стратегічні контракти з трьома країнами Близького Сходу на постачання дронів-перехоплювачів. Президент підкреслив, що ці угоди принесуть мільярди доларів експортерам, однак головним завданням залишається забезпечення українських військових.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що удари по російських нафтопереробних заводах стали результативнішими завдяки розвитку українських далекобійних дронів. Він підкреслив, що це не ракети від партнерів, а власні технології, які дозволяють бити по глибокому тилу ворога та зменшувати його енергетичні можливості.
ПолітикаПід час візиту до Катару Володимир Зеленський заявив, що українські військові фахівці напрацювали конкретні рішення для посилення протиповітряної оборони цієї країни. За його словами, українські технології боротьби з дронами та балістичними загрозами вже довели свою ефективність, і саме тому Катар зацікавлений у довгостроковій співпраці з Києвом.