Декомунізація в Україні підходить до завершення
Читайте також: Станцію метро Петрівка перейменували на Почайну.
Про це заявив Директор Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимир В’ятрович, повідомляє «Радіо Свобода».
Наразі в Україні перейменовано майже всі населені пункти, які підпадали під дію закону. Залишилось ще декілька комуністичних назв, однак і їх не омине участь.
Крім того, В’ятрович повідомив про демонтаж майже всіх пам’ятників Леніну та іншим відомим комуністичним особам. Їх біля 2,5 тисяч. Однак директору інституту достовірно не відомо чи це є вичерпний перелік. Адже пам’ятники можуть стояти і на території заводів чи села, проте на обліку вони не знаходяться. Тому відповідне реагування відбуватиметься по факту їх виявлення.
Нагадаємо, парламентом в квітні 2015 року був ухвалений нормативно-правовий акт, яким засуджено комуністичний й нацистський тоталітарний режим, заборонено їхню пропаганду й символіку. Згідно документу, зокрема, заборонено будь-яку пропаганду і символіку нацизму націонал-соціалізму та їхніх цінностей.
Як повідомляло раніше інформагентство «АСПІ», Артур Прузовський прокоментував цвинтарну декомунізацію в Польщі.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що президент Польщі Кароль Навроцький обрав шлях політичної ескалації у відносинах із Києвом, використовуючи складні питання спільної історії.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що втягування українських і польських політиків у нове протистояння є серйозною помилкою, яка може завдати шкоди обом країнам — від репутаційних втрат до геополітичних наслідків.
Україна за допомогою масового застосування безпілотників поступово змінює характер війни та створює серйозні проблеми для російської військової машини.
Україна поступово посилює тиск на російську військову систему, завдаючи ударів по об’єктах, які забезпечують агресію Кремля. Західні аналітики зазначають, що далекобійні українські операції змушують Росію витрачати додаткові ресурси на захист тилу, відновлення пошкодженої інфраструктури та перебудову логістики.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росію можна змусити припинити агресію не лише дипломатичними закликами, а через комплексний тиск, який позбавить Кремль віри у можливість перемоги та зробить продовження війни надто дорогою для російського режиму.
Рішення президента Польщі Кароля Навроцького щодо ордена Білого Орла для Володимира Зеленського спричинило хвилю політичних реакцій уже не лише в Україні, а й у самій Польщі.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ більше не погоджуватиметься на спроби зовнішнього втручання у питання української історії та буде дзеркально реагувати на недружні кроки.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна має технологічні та фінансові можливості для запуску власного виробництва ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, однак головною перепоною залишається відсутність необхідних ліцензій.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що польський лідер Кароль Навроцький досі не відвідав Україну, попри складний період війни та необхідність тісної координації між Києвом і Варшавою.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Європейський Союз має бути повноцінним учасником майбутніх переговорів щодо завершення війни Росії проти України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що президент Польщі Кароль Навроцький обрав шлях політичної ескалації у відносинах із Києвом, використовуючи складні питання спільної історії.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що втягування українських і польських політиків у нове протистояння є серйозною помилкою, яка може завдати шкоди обом країнам — від репутаційних втрат до геополітичних наслідків.
Україна за допомогою масового застосування безпілотників поступово змінює характер війни та створює серйозні проблеми для російської військової машини.
Україна поступово посилює тиск на російську військову систему, завдаючи ударів по об’єктах, які забезпечують агресію Кремля. Західні аналітики зазначають, що далекобійні українські операції змушують Росію витрачати додаткові ресурси на захист тилу, відновлення пошкодженої інфраструктури та перебудову логістики.