Депутати 11 липня розглянуть звіти ТСК про напади на активістів й розкрадання в армії
Розгляд звіту Тимчасової слідчої комісії щодо нападів на активістів буде в порядку денному засідання Верховної Ради 11 липня, заявив спікер парламенту Андрій Парубій в ефірі Радіо Свобода.
"Ми маємо два звіти. Один - це по розкраданнях в українській армії, і один, який стосується громадських активістів і Гандзюк. На завтра він запланований і є в порядку денному", – сказав він.
Також, за словами Парубія, завтра Верховна Рада планує повторно розглянути звільнення міністра закордонних справ Павла Клімкіна, який раніше вже заявляв про свою відставку. Загалом голова парламенту назвав порядок денний 11 липня "дуже амбітним".
"На завтра серед запланованого, окрім ключового закону Виборчого кодексу – це ключовий документ і вважаю дуже важливим, щоб всі депутати були в залі і підтримали його. Але окрім цього закону, на завтра я планую закон про заручників, закон про військових капеланів, закон про політв’язнів, який вже готовий у другому читанні, закон про сонячну електроенергію для малого і середнього бізнесу, дуже наполягає на тому комітет і всі в залі це підтримують, закон про спрощений режим ввезення електроавтомобілів", – перерахував він.
24 червня народні депутати, які входили до Тимчасової слідчої комісії щодо нападів на цивільних активістів, оприлюднили звіт за результатами своєї роботи. ТСК зокрема прийшла до висновку, що місцеві органи влади залучають комунальні "муніципальні варти" для тиску на активістів.
Переговори про завершення війни в Україні зупинилися не через іранську кризу, а через стратегічні помилки США. Вашингтон будував процес на ідеї територіальних поступок, які Київ не може прийняти, а Москва не визнає.
Американський віцепрезидент Джей Ді Венс звинуватив Володимира Зеленського у намірі відправити українських солдатів до резиденції прем’єра Угорщини Віктора Орбана, назвавши це «скандальним» і «неприйнятним».
Представник Офісу президента України наголосив, що дипломатичні успіхи Вашингтона у врегулюванні конфлікту на Близькому Сході повинні стати прикладом для посилення міжнародного тиску на Москву.
Президент України заявив, що Київ запропонував Москві власний формат домовленостей, але Кремль відмовився від реальних кроків до миру.
Прем’єр-міністр Угорщини заявив, що Брюссель навмисно перешкоджає ініціативам Дональда Трампа, спрямованим на врегулювання війни в Україні.
Російська влада повідомила про обмін інформацією з Вашингтоном, що стосується війни в Україні. Це підтверджує існування каналів комунікації між двома державами попри конфлікт.
Угорське видання V4NA заявило, що українські спецслужби намагалися вплинути на вибори у США та Угорщині. Аналітики вважають це інформаційною атакою, спрямованою на дискредитацію Києва.
Колишній керівник ЦРУ заявив, що українська модель ведення війни стала прикладом інноваційного підходу, який може змінити глобальні уявлення про сучасні конфлікти.
Українська компанія Fire Point оголосила про розробку нової системи протиповітряної оборони, яка має стати стратегічною альтернативою Patriot. Завершення проєкту очікується до 2027 року, і він може змінити баланс сил у небі над Україною.
Російські війська розпочали весняний наступ, намагаючись повернути контроль над ініціативою на фронті. Проте українські сили заявляють, що ворог зазнає значних втрат, а його спроби змінити ситуацію виглядають радше як пропагандистський жест, ніж реальна перевага.
Переговори про завершення війни в Україні зупинилися не через іранську кризу, а через стратегічні помилки США. Вашингтон будував процес на ідеї територіальних поступок, які Київ не може прийняти, а Москва не визнає.
Американський віцепрезидент Джей Ді Венс звинуватив Володимира Зеленського у намірі відправити українських солдатів до резиденції прем’єра Угорщини Віктора Орбана, назвавши це «скандальним» і «неприйнятним».
Представник Офісу президента України наголосив, що дипломатичні успіхи Вашингтона у врегулюванні конфлікту на Близькому Сході повинні стати прикладом для посилення міжнародного тиску на Москву.
Президент України заявив, що Київ запропонував Москві власний формат домовленостей, але Кремль відмовився від реальних кроків до миру.