Депутатська недоторканність буде скасована: названа дата
Верховна Рада має намір скасувати депутатську недоторканність 3 вересня.
Про це йдеться в статті інформаційного порталу ZN.UA, який посилається на неназвані джерела.
За їх даними, в перший день сесії, 29 серпня, буде не тільки обрано президію Верховної Ради і склад нового Кабінету міністрів, але і проголосований законопроект номер 7203 - про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України).
«З одного боку, прийняття закону відповідає одній з основних обіцянок Володимира Зеленського. З іншого - допоможе йому за рахунок правоохоронців контролювати монолітність фракції», - йдеться в статті.

Політик додав, що керівні посади у комітетах розподіляються за пропорційним принципом.
Разумков нагадав, що у фракції "Слуга народу" 254 члени.
"Керівні посади - це не виключно голови комітетів. Керівними посадами є голова, перший заступник, секретар та заступники, якщо такі є у комітеті. Саме вони розподіляються за пропорційним принципом.
Тут не буває такого, що комусь щось віддав. Тут є перемовини щодо тих чи інших позицій, які будуть запропоновані іншим політичним силам. Ми вважаємо, що з пропорціями, 60% керівних позицій у комітетах мають відійти політичній партії "Слуга народу". Але зараз триває цей процес", - заявив Разумков.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.