Зеленський розкрив, чому Росія заблокувала деескалацію в Чорному морі та удари по енергетиці

Президент Володимир Зеленський заявив, що Москва відмовилася обговорювати припинення атак. Російська делегація пояснила це відсутністю відповідних повноважень.

Росія не погодилася навіть обговорювати заходи, які могли б зменшити інтенсивність війни, зокрема деескалацію в Чорному морі та припинення ударів по українській енергетичній інфраструктурі. Натомість українська делегація почула, що Володимир Путін розлючений і має намір продовжувати атаки.

Про це 12 листопада заявив президент України Володимир Зеленський під час виступу перед учасниками IX саміту Європейської політичної спільноти. Він розповів про позицію російської сторони, озвучену під час дводенних переговорів в Абу-Дабі 10–11 листопада.

За словами глави держави, українська делегація вкотре намагалася домогтися домовленостей, які дозволили б зменшити кількість жертв і руйнувань. Зокрема, Київ пропонував обговорити припинення атак на енергетичні об'єкти та заходи для зниження напруженості в Чорноморському регіоні.

Однак російські представники заявили, що не мають дозволу обговорювати такі кроки. Таким чином, навіть питання обмеженого припинення ударів, яке могло б стати проміжним результатом переговорів, не отримало підтримки з боку Москви.

«На жаль, вчора росіяни заявили, що не мають дозволу обговорювати кроки, які могли б зменшити жахи цієї війни», — наголосив Зеленський.

Президент також переказав, що українська делегація отримала пояснення щодо позиції російського керівництва. За його словами, представники РФ повідомили, що Путін розлючений і хоче продовжувати завдавати ударів по Україні.

Ця заява свідчить про відсутність готовності Кремля навіть до обмежених домовленостей, які не вимагали б негайного вирішення всіх суперечностей між сторонами. Питання безпеки судноплавства в Чорному морі та захисту енергетики залишаються важливими для України, особливо на тлі постійних російських атак.

Переговори в Абу-Дабі відбувалися у тристоронньому форматі за участю України, США та Росії. Крім того, українська сторона проводила окремі консультації з європейськими партнерами. Під час першого раунду учасники розглядали гарантії безпеки, російські вимоги та питання післявоєнного майбутнього України.

Одним із небагатьох конкретних результатів зустрічей стала домовленість про масштабний обмін військовополоненими найближчим часом. Державний секретар США Марко Рубіо назвав переговори продуктивними, однак визнав, що для досягнення миру ще належить виконати значний обсяг роботи.

Водночас позиція Москви щодо деескалації демонструє, наскільки складним залишається переговорний процес. Попри дипломатичні контакти та заяви про можливість досягнення результату до кінця року, Росія поки не демонструє готовності припинити удари навіть за окремими напрямками.