Дипломатичний трюк Єрмака, – політолог пояснив перспективи переговорів між Зеленським, Байденом та Путіним
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив 14 січня, що президент Володимир Зеленський запропонував керівнику США Джо Байдену організувати тристоронні переговори з російським колегою Володимиром Путіним. За словами очільника ОП американська сторона зацікавлена залучитися до мирного врегулювання на Донбасі.
"Ми думаємо, це може спрацювати, організувати тристоронню зустріч, можливо, через відеоконференцію з президентом Путіним. Ми очікуємо на реакцію російської сторони, але наші американські партнери сприйняли нашу пропозицію з інтересом", – заявив Єрмак.
Втім, наступного дня речниця Білого дому Джен Псакі повідомила, що США не має інформації з приводу пропозиції такої тристоронньої зустрічі. За її словами, анонсів щодо подальших кроків у переговорах з Росією наразі немає.
"Ідея Єрмака провести саміт "на трьох" – це елемент дипломатичного хайпу. Зеленський створює інформаційний шум, знаючи заздалегідь реакцію російської сторони. Путін готовий обговорювати Україну виключно з Байденом", – прокоментував керівник Фонду "Українська політика" Костянтин Бондаренко.
Експерт вважає, що Путін міг би зустрітися з Зеленським лише за деяких обставин. Наприклад, за умови принаймні часткового виконання Україною Мінських домовленостей у російській інтерпретації.
"Уявити зустріч лідерів двох держав-гегемонів за участі президента країни з сумнівною суб'єктністю неможливо. Це те саме, що Путін запропонував би зустріч з Байденом, у якій взяли б участь президенти Сирії та Венесуели Башар Асад і Ніколас Мадуро. Тому вважаю, що пропозицію Єрмака варто оцінювати лише як дипломатичний трюк ", – підсумував політолог.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.