Дмитро Кулеба стурбований незахищеністю українського кордону
Кордони України на півночі залишаються уразливими. Країна не звертала увагу на Мінськ та недостатньо вкладала коштів у розбудову ділянки кордону на межі Брестської та Гомельської областей, довжиною 1084 км.
Український кордон з Білоруссю залишається уразливим для диверсантів чи нелегалів, яких може відправити диктатор Олександр Лукашенко. Про це в розмові з виданням The Independent заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
"Відверто кажучи, зараз у нас проблема, оскільки ми недостатньо інвестували в кордон", сказав Кулеба. Україна зараз побачила ідеальну вразливість для диверсійних груп або мігрантів, яких може переслати Лукашенко. Міністр висловив стурбованість зв'язками між Мінськом і Москвою, які разом проводять міжнародні військові навчання Захід-2021. Власне, ці "маневри" дозволяють побачити, що може статися з Україною в майбутньому.
Нагадаємо, що самопроголошений президент РБ Олександр Лукашенко домовився з Путіним про поставки російських ракетних комплексів С-400. Він розташує "Тріумфи" на кордоні з Україною, хоча раніше заявив, що не збирається нападати. Варто нагадати, що у тому ж інтерв'ю Дмитро Кулеба наголошував, що влада більше не вірить обіцянкам Заходу й відтепер Україна покладатиметься лише на себе.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.