Дмитро Кулеба стурбований незахищеністю українського кордону
Кордони України на півночі залишаються уразливими. Країна не звертала увагу на Мінськ та недостатньо вкладала коштів у розбудову ділянки кордону на межі Брестської та Гомельської областей, довжиною 1084 км.
Український кордон з Білоруссю залишається уразливим для диверсантів чи нелегалів, яких може відправити диктатор Олександр Лукашенко. Про це в розмові з виданням The Independent заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
"Відверто кажучи, зараз у нас проблема, оскільки ми недостатньо інвестували в кордон", сказав Кулеба. Україна зараз побачила ідеальну вразливість для диверсійних груп або мігрантів, яких може переслати Лукашенко. Міністр висловив стурбованість зв'язками між Мінськом і Москвою, які разом проводять міжнародні військові навчання Захід-2021. Власне, ці "маневри" дозволяють побачити, що може статися з Україною в майбутньому.
Нагадаємо, що самопроголошений президент РБ Олександр Лукашенко домовився з Путіним про поставки російських ракетних комплексів С-400. Він розташує "Тріумфи" на кордоні з Україною, хоча раніше заявив, що не збирається нападати. Варто нагадати, що у тому ж інтерв'ю Дмитро Кулеба наголошував, що влада більше не вірить обіцянкам Заходу й відтепер Україна покладатиметься лише на себе.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.
Європейська система захисту від балістичних ракет FREYJA може стати реальністю вже протягом наступних 12 місяців.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував нові заяви польського керівництва щодо українських громадян призовного віку, наголосивши, що питання мобілізації та захисту держави залишається внутрішньою справою України.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.