Дмитро Кулеба стурбований незахищеністю українського кордону
Кордони України на півночі залишаються уразливими. Країна не звертала увагу на Мінськ та недостатньо вкладала коштів у розбудову ділянки кордону на межі Брестської та Гомельської областей, довжиною 1084 км.
Український кордон з Білоруссю залишається уразливим для диверсантів чи нелегалів, яких може відправити диктатор Олександр Лукашенко. Про це в розмові з виданням The Independent заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
"Відверто кажучи, зараз у нас проблема, оскільки ми недостатньо інвестували в кордон", сказав Кулеба. Україна зараз побачила ідеальну вразливість для диверсійних груп або мігрантів, яких може переслати Лукашенко. Міністр висловив стурбованість зв'язками між Мінськом і Москвою, які разом проводять міжнародні військові навчання Захід-2021. Власне, ці "маневри" дозволяють побачити, що може статися з Україною в майбутньому.
Нагадаємо, що самопроголошений президент РБ Олександр Лукашенко домовився з Путіним про поставки російських ракетних комплексів С-400. Він розташує "Тріумфи" на кордоні з Україною, хоча раніше заявив, що не збирається нападати. Варто нагадати, що у тому ж інтерв'ю Дмитро Кулеба наголошував, що влада більше не вірить обіцянкам Заходу й відтепер Україна покладатиметься лише на себе.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.