До Конгресу США внесли законопроект про "превентивні" санкції щодо Путіна та його друзів: подробиці
Конгрес Сполучених Штатів Америки отримав на розгляд вже третій законопроект про введення санкцій проти Росії у разі агресії проти України. Автором "закону про відповідальність Путіна" є республіканець Джим Бенкс.
Новий документ від республіканців покликаний підштовхнути команду президента Джо Байдена до розгляду питання про посилення санкцій проти російського президента Володимира Путіна та Росії ще до можливого вторгнення, а не після, як вважають адміністрація та демократи в Сенаті. Законопроект націлений на статки російського президента, які можуть обчислюватися сотнями мільярдів доларів та, в основному належать, членам його сім'ї та друзям, пише РБК-Україна.
До списку санкцій увійшли міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков, прем'єр-міністр Михайло Мішустін, мер Москви Сергій Собянін, міністр охорони здоров'я Михайло Мурашко, перший заступник голови Адміністрації президента Сергій Кирієнко, голова ЦВК Елла Памфілова, керівник Адміністрації президента Антон Вайно, глава Слідчого комітету Олександр Бастрикін, директор ФСБ Олександр Бортніков, глава Росгвардії Віктор Золотов,
генпрокурор Юрій Чайка. У законопроєкті також згадується колишня Олімпійська гімнастка і колишній депутат Держдуми РФ Аліна Кабаєва, яка, за чутками, є дружиною Путіна. Разом з тим, до списку також увійшли російські бізнесмени і журналісти. У документі також включені обмеження, як відключення Росії від системи міжнародних фінансових транзакцій SWIFT, санкції проти газопроводу "Північний потік-2", включаючи пов'язані з ним організації та їх акціонерів та заборона на операції з російським держборгом. Крім цього законопроект передбачає визнання РФ спонсором тероризму, припинення витрат на діалог зі стратегічної стабільності, поки з окупованого Криму не підуть росіяни.
Нагадаємо, американські сенатори, які нещодавно відвідали Україну з робочим візитом, закликали НАТО, Адміністрацію президента Джо Байдена та своїх колег-демократів зробити рішучі кроки для протидії явній загрозі від президента РФ Володимира Путіна. Як раніше писало ASPI news, Сполучені Штати Америки вже розробили пакет санкцій проти Російської Федерації, які завдадуть нищівного удару по економіці країни-агресора. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.