Донецька та Луганська облдержадміністрації надали висновки щодо можливості проведення перших місцевих виборів
Обласні Донецька та Луганська військово-цивільні адміністрації надали висновки щодо проведення місцевих виборів у 18 територіальних громадах 27 березня 2022 року. У ДонОДА та ЛОДА запевняють, що волевиявлення громадян на зазначених територіях провести неможливо.
Від Донецької та Луганської обласних державних адміністрацій — обласних військово-цивільних адміністрацій надійшли листи з чіткими та однозначними висновками, у яких йдеться про неможливість провести перші місцеві вибори депутатів окремих сільських, селищних, міських рад та відповідних сільських, селищних, міських голів на окремих територіях Донецької та Луганської областей. Про це інформує ЦВК.
За інформацією місцевих адміністрацій, наразі незаконні збройні формування активно застосовують тактику дистанційного мінування, підпали сухостою поблизу позицій Збройних Сил України та населених пунктів. Таким чином, враховуючи висновки Командування ООС, Служби безпеки та Національної поліції в Донецькій та Луганській областях, за результатами робочої наради усіх відповідних відомств з питання проведення місцевих виборів, у зв’язку з триваючою збройною агресією Російської Федерації проти України, встановлена неможливість забезпечити належну безпеку громадян та уникнути терористичної загрози під час організації та проведення перших місцевих виборів 27 березня 2022 року на окремих територіях Донецької та Луганської областей, до яких належать 10 сільських, селищних, міських територіальних громад Бахмутського, Волноваського, Маріупольського і Покровського районів Донецької області та 8 — Сєвєродонецького і Щастинського районів Луганської області.
Нагадаємо, у 2021 році 25 народних депутатів пропустили практично 90% голосувань у Верховній Раді. Найактивніше у 2021 році голосували нардепи з парламентських фракцій "Слуга народу" та "Європейська солідарність", а найменше – представники "Опозиційної платформи – За життя". Також ми писали про те, що ексрадник секретаря РНБО України Сергій Сивохо вважає, що дистанційне проведення виборів в електронному форматі могло б сприяти реінтеграції Донбасу. На його думку, таке голосування можна проводити вже зараз.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.