Друга річниця Зеленського: відомий політолог про війну та дипломатію президента в умовах COVID-19

Історія переконує, що з часом будь-який український президент, яким би проросійським він з початку не був, почне протистояти Кремлю. Як за два роки змінився несистемний політик – президент Володимир Зеленський, ASPI news розповів політолог Олександр Палій.

ASPI news: Вже минуло два роки від дня знаменитих дебатів на НСК "Олімпійський"між кандидатами у президенти Петром Порошенком та Володимиром Зеленським.  Які питання Зеленського до Порошенка під час знаменитих дебатів на стадіоні 19 квітня 2019 року сьогодні можна задати самому Зеленському?

Олександр Палій: Цікаве питання. Під час дебатів від тоді ще кандидата в президенти Зеленського ми чули багато демагогії. Є така приказка – один невіглас може поставити більше запитань ніж 100 мудреців зможуть відповісти. Саме така ситуація відбулася на стадіонних дебатах два роки тому

Тоді слова Зеленського відповідали загальному настрою пересічного українця. З боку частини суспільства у 2019 році виникло багато драматичних питань на кшталт, коли привезуть кавуни з Херсону або, чому подорожчала цибуля? Сьогодні, звичайно, українці мають проблеми зовсім іншого порядку. Міра проблем, яка була наприкінці терміну Петра Порошенка зараз набагато вища.

Наразі громадяни, напевно, побачили, що обіцянка Зеленського зробити народне щастя одним порухом пальця, не спрацювала. Втім, гадаю, поступово президент усвідомив складність ситуації. Добре, що останніми місяцями влада почала діяти правильно, наприклад, закрила проросійські телеканали та почала утискати російський бізнес.

ASPI news: Напередодні зустрічі президента Володимира Зеленського зі своїм французьким колегою Емманюелем Макроном, в мережі активно розганялася зрада про те, що Макрон буде схиляти Зеленського до виконання російських умов щодо окупованого Донбасу. Позаяк президенти спілкувалися 16 квітня 2021 року ледь не 1,5 години, а за підсумками зустрічі Макрон навіть не вийшов до журналістів, деякі експерти зробили висновки, що умовити Зеленського поступитися Кремлю у французів не вийшло.

Чи навчився актор та комік Зеленський за два роки бути президентом та головнокомандувачем?

Олександр Палій: Сьогодні навколо українського президента з'явилися більш менш компетентні люди. Нарешті він навчився їх збирати, що, до речі, вже немало. Ми вже почули правильні заяви Зеленського по багатьох питаннях. Так, після його зустрічі з французьким президентом, риторика Макрона щодо України значно змінилася. Можливо це сталося не лише через діяльність президента США Джо Байдена та загострення на російсько-українському кордоні. Можливо, в цьому є й досягнення самого Зеленського.

Коли б я відповідав на таке питання кілька місяців тому, то сказав би, що все погано. Проте сьогодні, президент став більш адекватним. Держава показала здатність протистояти російському агресору. Наразі Зеленський демонструє налаштування до боротьби. І це добре.

ASPI news: Нова загроза, якої ще не було у 2019 році – коронавірус. Формально – це питання до уряду та МОЗ. Втім, світові лідери не соромилися особисто вести переговори з провідними фармкомпаніями щодо придбання вакцин. Наприклад, ізраїльський прем’єр Беньямін Нетаньягу дуже багато зробив у цьому питанні. Й тепер ми бачимо кращі у світі результати боротьби з COVID-19 саме в Ізраїлі. Чи зробив Зеленський все від себе залежне, щоб покращити ситуацію в Україні?

Олександр Палій: Певно, що ні. Минулого року з бюджету забрали 70 мільярдів гривень та витратили на дороги та інші далекі від медицини речі. В той час за ці гроші можна було законтрактувати безліч різних вакцин. Треба було лише провести грамотні переговори. Виявилося, що МОЗ, яке мало цим займатися, виявилося до цього абсолютно неготовим.

Нетаньягу, за словами керівника компанії Pfizer, телефонував виробникові по кілька разів на день. Одного разу навіть о третій годині ночі поцікавився, як просуваються справи? Наполегливість державних діячів Ізраїлю й призвела до такого видатного результату. В Україні, звичайно, ситуація зовсім інакша. Це пов’язано з тим, що українська влада, замість виконувати свої прямі обов’язки, займалася самозакоханням. Найболючіше в даній ситуації – це втрата часу.