Ексміністр Уманський пояснив, чому іноземці отримують в держпідприємствах 10 тисяч доларів за годину роботи

Наглядові ради при держпідприємствах свого часу створювалися для більш ефективного управління об’єктами державної власності та запобіганню корупції. Але дивлячись на результати роботи, наприклад, "Укрзалізниці" стало зрозумілим, щось пішло не так.

Про це йшлося 23 липня під час круглого столу на тему "Варяги" в наглядових радах державних компаній: панацея чи зло?" Нагадаємо, що черговий етап реформи корпоративного управління в Україні розпочався у 2015 році. Вже минулого року в нашій державі працювали 44 акціонерних товариства, понад половина акцій яких належить державі. У 32 з них створені наглядові ради (НР). При цьому їхнє майно складає понад 90% вартості усіх державних активів. Ці підприємства формують значну частку ВВП держави.

У наглядових радах стратегічних державних підприємств, зокрема у "Нафтогазі", "Укрзалізниці", "Укрпошті", банках більшість становлять іноземці, які наразі складають прошарок високооплачуваних менеджерів. Так, у "Нафтогазі" члени ради отримують до 6,328 мільйона гривень на рік, в "Укрзалізниці" 300 – 650 тисяч гривень на місяць, від 14 тисяч доларів на місяць – в "Укрексімбанку", до 20 тисяч доларів на місяць – в "ПриватБанку".

"Зважаючи на провальні результати роботи більшості великих державних підприємств, така винагорода викликає багато запитань у суспільства, – зазначив голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник. – Члени наглядової ради при цьому не несуть жодної відповідальності за свою роботу. До того ж можуть бути членами кількох наглядових рад паралельно. Ми порівняли склади наглядових рад державних французьких та німецьких компаній. По-перше, там вони складаються лише з громадян цих держав. По-друге, незалежні члени ради працюють на безоплатній основі. Передбачені лише компенсації за відрядження: добові, проїзд, мешкання та тимчасову відсутність на основному робочому місці під час засідань наглядової ради".

"Свого часу я брав участь у створенні законодавства щодо управляння об’єктами державної власності, – прокоментував ексміністр фінансів України Ігор Уманський. – Але у 2016-2017 роках ця система була докорінно змінена – перевернута з ніг на голову. Які ж були передумови? Ще за часів президентства Віктора Януковича віцепрем'єр Андрій Клюєв було провів норму відповідно до якої всі НР мали погоджувати директиви на голосування з профільним віцепрем'єром. Цю ситуацію посилив експрем'єр Арсеній Яценюк у 2015 році, коли змусив погоджувати всі директиви на голосування НР з урядом. Інститут професійності рад був повністю нівельований і перебраний під контроль конкретних посадових осіб в уряді. А далі, вже під тиском наших зовнішніх партнерів, було створено те законодавство про управління об'єктами державної власності, яке ми зараз й маємо".

У рекомендаціях Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) вказано, в тих держпідприємствах, де це можливо, треба заводити незалежних членів наглядової ради. Але, якщо підприємство виконує делеговані державою повноваження, зокрема, йдеться про стратегічні – "Нафтогаз", "Укроборонпром" та "Укрзалізницю", то існує пряме побажання не створювати НР, а здійснювати безпосереднє управління цим підприємством через акціонера, тобто – державу.

"Спотворення стандартів призвело до того, що ми маємо дикий перекіс у розподілі повноважень у органах управління, а це – збори акціонерів, наглядова рада і правління. Найвищим органом у будь-якій компанії є збори акціонерів. Наразі для державного сектору встановлено обмеження компетенції акціонера в ухвалі рішень. Зокрема, в призначенні керівництва виконавчого органу, затвердженні фінансових планів тощо. Фактично акціонера-державу усунули від впливу на користування своїм же майном", – вважає Уманський.

Цікаво, що незалежних членів НР призначає конкурсна комісія, з шести членів якої лише двоє громадяни України (міністри фінансів та економіки), всі інші – нерезиденти. Ні уряд, ні загальні збори акціонерів не мають компетенції до обрання незалежних членів наглядового органу. Контракт з членами ради підписується головою правління підприємства, ним же підписуються документи на оплату праці ради. При цьому голову правління обирає наглядова рада.

"Це повний конфлікт інтересів, – підкреслив Уманський. – В більшості контрактів записано, що член НР повинен працювати в раді не менше 52 години на рік, тобто за одну годину роботи на тиждень людина отримує від 10 до 20 тисяч доларів. І це не є його основним місцем роботи. Скажіть, чи можна в такому випадку виявляти якусь принциповість під загрозою втратити такий заробіток?"

"В "Укрзалізниці" дохазяйнувалися до того, що просять у держави щорічну держбюджетну підтримку обсягом 50 мільярдів гривень, – зазначив народний депутат України Павло Фролов. – Наглядові ради працюють без жодної мети, їм не поставлені конкретні задачі, їх ніхто не контролює. Вони просто отримують великі гроші. Верховна Рада ухвалила обмеження зарплат в держсекторі на період карантину 47 тисяч гривень на місяць, записавши дану норму в прикінцеві положення закону "Про Держбюджет". Але ж ці питання регулюються цивільним правом. Закінчиться карантин і вони спокійно відсудять всі свої недоотримані гроші".

"Наразі ми маємо ситуацію, коли навіть не за механізму концесії, я вже не кажу про приватизацію, держава втратила свою власність. Суб'єкт не лише не платить за майно, яким користується, а ще й отримує за це чималеньку зарплату", – підсумував Уманський.