Епоха "монобільшості": депутати "Слуги народу", "Голосу" і "ЄС" підсумували парламентський рік (Відео)
Перший рік діяльності парламенту IX скликання добіг кінця. ASPI news поцікавилось у депутатів від різних фракцій, які оцінки вони дали першому року правління "монобільшості".
Прихід до Верховної Ради політсили з одноосібною більшістю – унікальне явище в історії українського парламентаризму. У 2019 році "Слузі народу" вдалося провести до Верховної Ради 254 депутати, станом на сьогодні їхня кількість становить 248.
Ймовірно, що такий успіх став можливий завдяки великій підтримці у суспільстві президента Володимира Зеленського – партію "Слуга народу" незмінно продовжують асоціювати із його особистістю. Втім, варто зазначити, що після року перебування при владі довіра громадян до "СН" помітно знизилась, що демонструють останні дані соцопитувань – наразі рейтинг партії становить близько 27.9% (дані соціологічної групи "Рейтинг"), також цікаво, що фракція єдиної партії, що не була в опозиції - "Голос", зрештою, також вирішила стати опозиційною до "Слуги народу".
Під час брифінгу 21 липня голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко наголосив, що наразі політичний порядок у країні повністю підпорядковується президенту – його фракції "монобільшості" та Кабміну, який був сформований цією фракцією. На думку Корнієнка, "Слуга народу" продемонструвала нову якість політики, а падіння рейтингу не є критичним, про що він зазначив у коментарі ASPI news: "Рейтинг будь-якої партії влади зменшується, ми вважаємо, що в нас він зменшився не катастрофічно. Звичайно, є певна частина людей, які чекають швидких результатів – за рік чи півтора. Але для нас важливо, що 90% виборців "Слуги народу" підтримують наші ініціативи. Це те велике ядро і та велика команда підтримки президента, яка допомагатиме нам втілювати ці реформи".
До успіхів команди Корнієнко відніс відміну депутатської недоторканності, відкриття ринків, ухвалення законів, які вносять відповідальність за незаконне збагачення та регуляцію демонополізації ринку спирту і бурштину. До проколів – медійні скандали "таблоїдного типу", які, на думку політика, привертали увагу суспільства до форми більше, ніж до змісту. Помітну відсутність єдності у фракції під час ухвалення певних законів Корнієнко пояснив тим, що "Слуга народу" не є синтетичною політсилою, а уособлює представників народу з різними позиціями.
Втім, на думку голови фракції "Голос" Сергія Рахманіна, активне втручання президента Зеленського у діяльність "Слуги народу" лише шкодить законотворчій діяльності. Коментуючи ASPI news підсумки парламентського року, Рахманін зазначив, що президент виявляв недостатню повагу до депутатів, в тому числі і власної політсили, вказуючи їм, як саме вони мають працювати та забуваючи, що парламент – це незалежний законодавчий орган.
Не розділяють оптимізму "Слуг народу" і депутати від опозиційної фракції "Європейська солідарність". Так, голова Комітету ВР з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе у коментарі ASPI news розповіла, що, на її думку, під час першого року правління нинішня влада проявила себе вкрай непрофесійно: "На жаль, дабл-турборежим, в якому влада провела цей рік, відбувався на задній передачі. Я просто не могла уявити, що можна так розвернути країну в зворотному напрямку за такий короткий час, і робити це з таким нахрапом і під гаслами, які насправді суперечать тому, що відбувається. Мені дуже прикро, що цей рік при такій підтримці вони втратили і розтринькали можливості, які дав їм український народ. Помилок – величезний перелік, починаючи від того, як завели економіку в піке ще до початку пандемії. На мою думку, надзвичайно непрофесійною була перша реакція із заборонними заходами на початку епідемії, яка ще далі доруйновувала економічні показники і можливості наших громадян, і, відповідно, ми будемо відчувати наслідки восени; на жаль, як на мене, правоохоронні органи використовуються сьогодні як інструменти політичної боротьби, як засоби, якими керують з Банкової, хоча це мали би бути інституції, які виконують функцію захисту людей, а не виконання команди "фас".
Подібну позицію висловив і інший представник "ЄС" Олексій Гончаренко. Він зазначив, що всі позитиви, які були під час парламентського року, повністю знівелювалися незрозумілими кадровими призначеннями, скандалами та "кумівством": "Це був рік втраченого парламентаризму, на жаль. Всі рішення приймаються на Банковій, взагалі Верховна Рада України перетворилася на Верховну Раду УРСР, як колись виконували тут вказівки з Банкової, тільки тоді там було ЦК КПУ, а тепер – Офіс президента, так і зараз виконуються".
Війна проти України поступово перестає бути об'єднавчою ідеєю для російського суспільства. Навіть серед людей, які роками підтримували агресивну політику Кремля, дедалі частіше лунають сумніви щодо її цілей, наслідків та перспектив.
Масовані удари українських безпілотників по військових та стратегічних об'єктах у глибині Росії змінюють не лише ситуацію на фронті, а й настрої всередині самої РФ.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із президентом Володимиром Зеленським стала втраченою можливістю для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на російську атаку по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської АЕС, назвавши дії Москви свідомим терором та проявом безпрецедентної зухвалості.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський під час робочої поїздки до Південної операційної зони погодив подальші активні дії українських підрозділів на найгарячіших ділянках фронту.
Глава української дипломатії Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із Володимиром Зеленським стала стратегічною помилкою Кремля.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко вкотре заявив, що не має наміру втягувати білоруську армію у війну проти України. За його словами, Мінськ не бачить ані військової, ані політичної необхідності для прямої участі у бойових діях, хоча й продовжує демонструвати союзницькі відносини з Росією.
Президент України Володимир Зеленський найближчим часом зустрінеться з президентом Франції Емманюелем Макроном, канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем та прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.
Ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що головним ризиком європейського мирного плану є спроба залучити Росію до переговорів без гарантій припинення агресії. За його словами, будь-які ініціативи, які передбачають участь Москви, можуть перетворитися на пастку для України та легалізувати окупацію.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що звернення президента України Володимира Зеленського до Володимира Путіна може стати важливим сигналом для відновлення дипломатичних зусиль щодо завершення війни.
Війна проти України поступово перестає бути об'єднавчою ідеєю для російського суспільства. Навіть серед людей, які роками підтримували агресивну політику Кремля, дедалі частіше лунають сумніви щодо її цілей, наслідків та перспектив.
Масовані удари українських безпілотників по військових та стратегічних об'єктах у глибині Росії змінюють не лише ситуацію на фронті, а й настрої всередині самої РФ.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із президентом Володимиром Зеленським стала втраченою можливістю для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на російську атаку по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської АЕС, назвавши дії Москви свідомим терором та проявом безпрецедентної зухвалості.