Єрмак намагався уникнути відставки Разумкова, – експерт пояснив електоральну підтримку ексспікера парламенту
Жовтневі соціологічні опитування показали, що у президентських рейтингах колишній голова Верховної Ради Дмитро Разумков отримав доволі високі, особливо як для першого разу, результати. При цьому його показники мають ознаки сполучених судин з рейтингами президента Володимира Зеленського.
Так, згідно з опитуванням КМІС 15-18 жовтня за Зеленського готові голосувати 24,7% українців, які прийдуть на вибори. Для зрівняння, в середині вересня таких було 33,3%. Отже, чинний президент за місяць втратив 8,6% підтримки. Водночас Разумков, який не брав участь у вересневих дослідженнях, спрожогу набрав 7,1%. Згідно з іншим опитуванням Центру Разумкова, проведеного 14-20 жовтня, Зеленський отримав 26% голосів, а Разумков – 9%.
Нагадаємо, заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький в інтерв'ю ASPI news спрогнозував, що Разумков разом зі своїм новим політичним проєктом буде конкурувати на одному електоральному полі зі "Слугою народу".
"Разумкова будуть розкручувати не як противника Зеленського, а як людину, що досі зберегла початкові "цінності" команди "нових облич". Будуть казати, що на відміну від більшості колишніх колег по фракції, котрі продалися олігархам, Разумков залишився вірним ідеалам 2019 року", – підкреслив Голобуцький.
Щобільше оглядачі зазначали, що проти відставки спікера виступала частина команди Зеленського, позаяк розуміли, що Разумков створить для владної партії непотрібну конкуренцію.
"Від усунення Разумкова був не у захваті глава Офісу президента Андрій Єрмак. Пригадуєте, що після першої спроби зібрати підпису нардепів за відставку спікера, оголосили, що це особиста ініціатива глави фракції "Слуга народу" Давида Арахамії. Єрмак відчував небезпеку від відставки Разумкова та намагався її уникнути", – ASPI news прокоментував політичний експерт Дмитро Вовнянко.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із новою резонансною заявою щодо війни в Україні, переклавши відповідальність за продовження конфлікту на західні країни. Білоруський лідер стверджує, що саме дії Заходу нібито не дозволяють завершити бойові дії, тоді як Росія продовжує щоденні масовані удари по українських містах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що головним завданням української делегації на саміті НАТО в Анкарі стане досягнення конкретних домовленостей щодо посилення протиповітряної оборони держави.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після чергової масованої російської атаки на Україну закликав союзників значно активніше підтримувати українську протиповітряну оборону.
Президент США Дональд Трамп вважає припинення війни між Росією та Україною одним із найнагальніших зовнішньополітичних завдань своєї адміністрації. Саме бажання якнайшвидше зупинити бойові дії стане головною темою його майбутньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО, повідомляють американські джерела.
Прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що російський удар по Вишневому на Київщині спричинив найбільші руйнування житлової забудови за весь час повномасштабної війни.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що ключем до завершення війни може стати суттєве посилення українських далекобійних безпілотних можливостей.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що повномасштабна війна з Росією вступила в нову фазу, у якій ключове значення матиме боротьба за панування в повітрі.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із новою резонансною заявою щодо війни в Україні, переклавши відповідальність за продовження конфлікту на західні країни. Білоруський лідер стверджує, що саме дії Заходу нібито не дозволяють завершити бойові дії, тоді як Росія продовжує щоденні масовані удари по українських містах.