Єрмак та українські міністри у СЩА провели зустріч з радником Байдена Салліваном
Відповідний допис керівник Офісу президента Андрій Єрмак зробив у Telegram-каналі.
Він повідомив деталі: " Вашингтон. Разом з віце-премʼєр-міністеркою з питань европейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною, міністром оборони Рустемом Умєровим та міністром енергетики Германом Галущенком провели раунд консультацій із американською делегацією на чолі з радником із питань національної безпеки Президента США Джейком Салліваном.
Підбили підсумки першого Саміту миру. Узгодили кроки на найближчі тижні й місяці для конкретної реалізації його результатів та підготовки до другого Саміту миру. Також обговорили практичні кроки щодо реалізації положень двосторонньої безпекової угоди, підписаної Президентами України та США під час саміту Групи семи. Приділили увагу євроатлантичній інтеграції, оборонній підтримці та енергетичній безпеці.
Ольга Стефанішина окреслила головні очікування України від результатів Саміту НАТО у Вашингтоні та наголосила на важливості рішень, які сприятимуть розбудові оборонних спроможностей.
Міністр оборони Рустем Умєров зазначив, що нам потрібне посилення та збільшення кількості батарей ППО, ракети до них. Обговорили майбутні поставки засобів ППО в Україну.
Міністр енергетики Герман Галущенко поінформував присутніх про наслідки російських атак по енергетичній інфраструктурі та потреби України в цій сфері. Окрему увагу приділили підтримці енергетичної безпеки України з боку США. Це важливо".
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.