ЄС розробив 10 кроків для запобігання вторгненню РФ в Україну
У Євросоюзі визначилися із десятьма основними елементами у сфері європейської безпеки. Їх розробили через нарощування військ країни-агресора біля українських кордонів, а також загроз безпеці ЄС.
Під час дводенної неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС очільники зовнішньополітичних відомств обговорювали тему російських військ на кордоні з Україною, а також питання загальноєвропейської безпеки. Про це заявив глава європейської дипломатії Жозеп Боррель.
"Ми виділили основні елементи, які є основою рішучої об'єднаної позиції Європейського союзу", - заявив Боррель. Вони складаються із десяти кроків, серед яких:
- ЄС виключає спробу Росії створення сфер впливу у Європі;
- ЄС підтвердив силу всіх принципів європейської безпеки та тих, що закладені у Гельсінському заключному акті;
- ЄС підтвердив єдність з Україною та іншими країнами Східної Європи, які наражаються на загрозу з боку Росії;
- ЄС закликає Росію зменшити масштаби агресії;
- ЄС обіцяє вжити заходів у разі спроби нападу на Україну з боку РФ;
- ЄС співпрацюватиме з США та НАТО у координації зусиль з підтримки безпеки;
- ЄС працюватиме зі США з метою припинення військового конфлікту;
- ЄС готовий долучитись до посилення механізмів забезпечення прозорості та передбачуваності військової діяльності, а також вжити заходів для зміцнення довіри;
- ЄС підтримуватиме перезапуск роботи над контролем озброєння;
- Європа продовжуватиме роботу над санкціями за порушення міжнародного права, над якими ЄС працюватиме разом із партнерами.
Як інформувало ASPI news, Російська Федерація припускає військову відповідь на розширення НАТО у східному напрямку. Про це повідомив заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко. Також нагадаємо, Жозеп Боррель, коментуючи нарощування військ Російської Федерації біля кордонів України, попередив, що вторгнення матиме для Москви масштабні наслідки
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із новою резонансною заявою щодо війни в Україні, переклавши відповідальність за продовження конфлікту на західні країни. Білоруський лідер стверджує, що саме дії Заходу нібито не дозволяють завершити бойові дії, тоді як Росія продовжує щоденні масовані удари по українських містах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що головним завданням української делегації на саміті НАТО в Анкарі стане досягнення конкретних домовленостей щодо посилення протиповітряної оборони держави.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після чергової масованої російської атаки на Україну закликав союзників значно активніше підтримувати українську протиповітряну оборону.
Президент США Дональд Трамп вважає припинення війни між Росією та Україною одним із найнагальніших зовнішньополітичних завдань своєї адміністрації. Саме бажання якнайшвидше зупинити бойові дії стане головною темою його майбутньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО, повідомляють американські джерела.
Прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що російський удар по Вишневому на Київщині спричинив найбільші руйнування житлової забудови за весь час повномасштабної війни.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що ключем до завершення війни може стати суттєве посилення українських далекобійних безпілотних можливостей.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що повномасштабна війна з Росією вступила в нову фазу, у якій ключове значення матиме боротьба за панування в повітрі.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із новою резонансною заявою щодо війни в Україні, переклавши відповідальність за продовження конфлікту на західні країни. Білоруський лідер стверджує, що саме дії Заходу нібито не дозволяють завершити бойові дії, тоді як Росія продовжує щоденні масовані удари по українських містах.