Естонського дипломата призначено главою Представництва ЄС в Україні
Естонського дипломата Матті Маасікаса (Matti Maasikas) призначено главою Представництва Європейського Союзу в Україні.
Про це повідомляє Європейська служба зовнішніх справ.
"Матті Маасікаса призначено главою Представництва ЄС в Україні. Наразі він є заступником міністра у справах ЄС Міністерства закордонних справ Естонії", - йдеться в повідомленні служби у вівторок.
Він змінить французького дипломата Хюга Мінгареллі, який очолив Представництво ЄС у Києві у 2016 році, в рамках планової ротації.
Маасікас з 2011-го по 2016 рік очолював представництво Естонії в Євросоюзі, потім повернувся до Таллінна на посаду заступника міністра з європейських питань.
У 2005 році його призначили послом у РФ, проте до Москви дипломат не потрапив через призначення генеральним секретарем у МЗС Естонії.
"ЄС готовий і надалі підтримувати Мінські угоди, які передбачають і невизнання видачі російських паспортів жителям окупованих територій... Абсолютно чітко зрозуміло, що Мінські угоди зараз потребують як ніколи повного виконання всіма сторонами, Росія несе особливу відповідальність у зв'язку з цим", - сказав Туск на пресконференції за підсумками саміту Україна-ЄС у понеділок у Києві.
ПолітикаМайбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
ПолітикаДалекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
ПолітикаРосійські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
ПолітикаУ Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
ПолітикаРосія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
ПолітикаУкраїнські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
ПолітикаУкраїна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаМайбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
ПолітикаДалекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
ПолітикаРосійські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.