Естонського дипломата призначено главою Представництва ЄС в Україні
Естонського дипломата Матті Маасікаса (Matti Maasikas) призначено главою Представництва Європейського Союзу в Україні.
Про це повідомляє Європейська служба зовнішніх справ.
"Матті Маасікаса призначено главою Представництва ЄС в Україні. Наразі він є заступником міністра у справах ЄС Міністерства закордонних справ Естонії", - йдеться в повідомленні служби у вівторок.
Він змінить французького дипломата Хюга Мінгареллі, який очолив Представництво ЄС у Києві у 2016 році, в рамках планової ротації.
Маасікас з 2011-го по 2016 рік очолював представництво Естонії в Євросоюзі, потім повернувся до Таллінна на посаду заступника міністра з європейських питань.
У 2005 році його призначили послом у РФ, проте до Москви дипломат не потрапив через призначення генеральним секретарем у МЗС Естонії.
"ЄС готовий і надалі підтримувати Мінські угоди, які передбачають і невизнання видачі російських паспортів жителям окупованих територій... Абсолютно чітко зрозуміло, що Мінські угоди зараз потребують як ніколи повного виконання всіма сторонами, Росія несе особливу відповідальність у зв'язку з цим", - сказав Туск на пресконференції за підсумками саміту Україна-ЄС у понеділок у Києві.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається зірвати домовленості України щодо постачання сучасних дронів, розглядаючи такі угоди як загрозу своїй військовій перевазі.
Президент Володимир Зеленський закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Росію, аби зменшити її агресію та не допустити втягування Білорусі у війну. Він наголосив, що саме рішучі дії союзників можуть зупинити Кремль від розширення фронту та використання Мінська як нового плацдарму.
Україна готується з’ясувати деталі пропозицій команди Дональда Трампа щодо можливого перемир’я та мирної угоди.
У День перемоги: Кремль заговорив про можливе перемир’я з Україною, намагаючись використати символічну дату для політичного сигналу. Російські представники натякнули на готовність до переговорів, але лише на власних умовах, що викликало скепсис у Києві та серед міжнародних партнерів.
Володимир Путін під час розмови з президентом США Дональдом Трампом дав сигнал про свої плани щодо війни проти України, що було зафіксовано аналітиками Інституту вивчення війни (ISW).
Президент США Дональд Трамп після розмови з Володимиром Путіним зробив гучну заяву, в якій переплутав Іран з Україною, коментуючи військові поразки Росії. Він наголосив, що Москва «зазнала поразки у воєнному плані», але його обмовка одразу стала предметом обговорення у медіа та політичних колах.
Президент Володимир Зеленський відреагував на виступ короля Чарльза III у Конгресі США, назвавши його «сильним і символічним сигналом» для всього світу.
Україна розширила санкційний список, включивши туди десятки фізичних та юридичних осіб, які підтримують російську агресію. Президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ,
Президент Володимир Зеленський розповів, що Україну просили не завдавати ударів по російській нафтовій інфраструктурі, проте наголосив: Київ самостійно ухвалює рішення щодо захисту своєї держави.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія не погодиться на мир без рішучого тиску з боку Сполучених Штатів. Він наголосив, що зміщення американського фокусу на Близький Схід послабило санкційний та дипломатичний тиск на Кремль, що створює ризик затягування війни.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається зірвати домовленості України щодо постачання сучасних дронів, розглядаючи такі угоди як загрозу своїй військовій перевазі.
Президент Володимир Зеленський закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Росію, аби зменшити її агресію та не допустити втягування Білорусі у війну. Він наголосив, що саме рішучі дії союзників можуть зупинити Кремль від розширення фронту та використання Мінська як нового плацдарму.
Україна готується з’ясувати деталі пропозицій команди Дональда Трампа щодо можливого перемир’я та мирної угоди.
У День перемоги: Кремль заговорив про можливе перемир’я з Україною, намагаючись використати символічну дату для політичного сигналу. Російські представники натякнули на готовність до переговорів, але лише на власних умовах, що викликало скепсис у Києві та серед міжнародних партнерів.