Європа повинна піти на поступки Росії, - президент Франції Макрон
Візит президента Франції Еммануеля Макрона до Москви має розпочати деескалацію ситуації навколо України. Це є основною метою зустрічі французького лідера з главою Кремля Володимиром Путіним.
Макрон та Путін обговорять умови деескалації, але Європа повинна піти на поступки Росії. Про це заявив президент Франції, пише Le Journal du Dimanche.
На думку президента Франції, Європа повинна піти на поступки. Макрон натякає, що західним країнам, можливо, доведеться піти на компроміс з Росією. "Ви повинні бути дуже реалістичні. Ми не доб'ємося односторонніх жестів, але важливо не допустити погіршення ситуації, перш ніж вибудовувати механізми і жести взаємної довіри", - заявив Макрон. Президент Франції заявив, що європейським країнам необхідно знайти "новий баланс", поважаючи при цьому інтереси Росії в галузі безпеки. Макрон, який після зустрічі з Путіним у вівторок, 8 лютого, відправиться до Києва, планує отримати до від'їзду хоча б "сигнал про деескалацію".
Нагадаємо, наприкінці січня президент Росії Володимир Путін у розмові з президентом Франції Еммануелем Макроном прокоментував письмові відповіді США і НАТО на проекти угод про "гарантії безпеки". Путін поскаржився, що "принципові занепокоєння Росії так і не врахували". ASPI news інформувало, що глава Білого дому Джо Байден обговорив із главою Єлісейського палацу Еммануелем Макроном дії Росії, яка продовжує нарощувати військову міць біля кордону з Україною. Президенти США та Франції підтвердили свою підтримку щодо суверенітету та територіальної цілісності України.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.