Федоров зробив політичний фальстарт: світові ЗМІ розкритикували його заклик до виборів – The Times 

Спроба колишнього міністра оборони Михайла Федорова перевести протести на свою підтримку у ширший політичний рух обернулася проблемами для нього самого. 

Після його заклику провести вибори під час війни від ексміністра почали дистанціюватися навіть люди, які раніше виходили на вулиці з вимогою повернути його до Міністерства оборони, а низка відомих світових медіа розцінила ситуацію як невдалий старт його можливої політичної кар'єри.

Після відставки Федорова в Україні протягом кількох тижнів відбувалися акції на його підтримку. Учасники протестів вимагали його повернення на посаду міністра оборони. Проте після нового публічного звернення ексміністра ситуація почала змінюватися.

Федоров виступив із закликом до проведення виборів, попри те що в Україні триває повномасштабна війна. Саме ця заява стала переломним моментом для протестного руху. Частина його учасників не побачила у такій ініціативі продовження вимог, з якими вони виходили на вулиці.

Світові медіа звернули увагу на те, що Федоров фактично спробував розширити початкову тему протестів і перевести її з питання кадрового рішення у площину власного політичного майбутнього. Однак очікуваної підтримки така зміна порядку денного не отримала.

Британське видання The Guardian назвало крок Федорова політичним фальстартом. На думку авторів матеріалу, така стратегія може завдати шкоди його політичному капіталу ще до того, як в Україні взагалі розпочнеться виборча кампанія.

У публікації також звернули увагу на те, що поведінка ексміністра свідчить про нерозуміння суспільних настроїв у країні, яка продовжує жити в умовах війни. Тобто спроба використати накопичену під час протестів підтримку для переходу до ширшої політичної діяльності могла виявитися передчасною.

Reuters також дійшло висновку, що спроба Федорова перевести конфлікт у політичну площину не принесла очікуваного результату. Видання звернуло увагу на показову обставину: ексміністру не вдалося заручитися підтримкою навіть тих протестувальників, які до цього вимагали його повернення до Міноборони.

The Guardian описало подібну картину. За даними видання, після заяви Федорова акції почали згасати, а його прихильники та окремі експерти дійшли висновку, що ексміністр зайшов надто далеко, намагаючись змінити початковий характер протестів.

Ще жорсткіше ситуацію оцінила британська The Times. Видання винесло у заголовок реакцію на головну політичну вимогу Федорова, пов'язавши його заклик до виборів із вигодою для російського правителя Володимира Путіна.

The Times також звернула увагу на суперечність у позиції ексміністра. За оцінкою видання, систему, яку Федоров тепер публічно критикує, він сам допомагав створювати і багато років залишався її частиною. Це поставило питання про причини та момент появи його політичних претензій.

International Business Times оцінило ситуацію ще пряміше, заявивши, що Федоров фактично переграв сам себе. Видання пов'язало це із рішенням ексміністра розширити вимоги протестувальників до питання проведення виборів, що зрештою спричинило розкол усередині самого протестного руху.

Люди, які раніше тижнями виходили на акції за повернення Федорова до Міноборони, не підтримали його нову політичну кампанію. Таким чином, протест, який міг бути для ексміністра джерелом політичного капіталу, після зміни порядку денного став чинником, що, навпаки, продемонстрував межі його підтримки.

Deutsche Welle також побачила у заявах Федорова початок самостійної політичної гри. Один з експертів, опитаних виданням, охарактеризував його виступ як спробу консолідувати політичний капітал, отриманий під час протестів.

Однак найбільш показовою стала реакція безпосередньо самих учасників акцій. Euronews поспілкувався з людьми, які раніше виходили на підтримку Федорова, і зафіксував їхнє розчарування після його заяви про вибори.

Частина протестувальників прямо наголосила, що виходила на вулицю не заради політичних амбіцій Федорова, а через бажання домогтися його повернення на посаду міністра оборони. Інші поставили під сумнів доречність передвиборчої риторики в умовах війни.

Учасники протестів також почали ставити Федорову незручні запитання щодо його власної ролі у владі. Зокрема, лунали зауваження, чому питання політичної системи та виборів стало для нього актуальним саме після того, як перспективи повернення до Міністерства оборони фактично зникли.

Окремі протестувальники висловлювали припущення, що якби Федорову вдалося повернутися на посаду, він навряд чи виступав би з аналогічною критикою системи. Саме ця обставина стала одним із аргументів тих, хто відмовився підтримувати новий політичний порядок денний ексміністра.

У підсумку історія з протестами продемонструвала, наскільки швидко може змінитися ставлення суспільства до політика, якщо його власні заяви виходять за межі початкової мети акцій. Для Федорова протести могли стати стартовим майданчиком для повернення до Міноборони, однак спроба перетворити їх на ширший політичний проєкт дала протилежний ефект.

Світові медіа фактично побачили в цьому невдалий політичний старт. The Guardian назвав його фальстартом, Reuters зафіксував відсутність підтримки навіть серед колишніх прихильників, The Times звернула увагу на ризики закликів до виборів під час війни, а Euronews показав реакцію самих учасників протестів.

Таким чином, Михайло Федоров опинився у ситуації, коли спроба використати протестну підтримку для переходу до самостійної політичної гри не дала очікуваного результату. Навпаки, його заклик до виборів став причиною дистанціювання частини прихильників і поставив під сумнів перспективи перетворення протестного руху на основу для нового політичного проєкту.