Фінансування бойовиків на 200 млн гривень: Венедіктова підписала підозру Медведчуку
Генеральний прокурор Ірина Венедіктова підписала повідомлення про підозру народному депутатові Віктору Медведчуку у державній зраді та вчиненні за попередньою змовою групою осіб сприяння діяльності терористичних організацій. Підозрюваний був залучений представниками вищого політичного керівництва Російської Федерації до підривної діяльності проти України.
В умовах гострої енергетичної кризи, викликаної бойовими діями на Сході та захопленням вугільних шахт, а також зірваними вугільними контрактами з ПАР, народний депутат схиляв керівництво України до постачання палива із "ЛНР" та "ДНР" і сплати коштів безпосередньо керівникам терористичних організацій. Про це повідомила генпрокурор Ірина Венедіктова під час спільного брифінгу з головою Служби безпеки Іваном Бакановим.
Непрацюючі ДП "Шахта імені К.І. Кісельова" та ДП "Луганськвугілля" були формально перереєстровані на території Києва, а їхніми керівниками були призначені представники бойовиків. Їм були відкритті банківські рахунки та забезпечено укладання контрактів на поставки вугілля з ПАТ "Центренерго".
Протягом 2015 року за вугілля терористичним організаціям перераховано не менше 200 млн гривень з запланованих 3,16 млрд гривень. Отримані грошові кошти були переведені на інші підприємства з ознаками фіктивності та зняті готівкою. Протягом листопада-грудня 2014 року та січня 2015 року підозрюваний доповідав керівництву Російської Федерації ефективність блокування поставок вугілля та наполягав на необхідності його продовження. Таким чином енергетична сфера України була поставлена у залежність від Російської Федерації та терористичних організацій, а дії нинішнього нардепа надали РФ більш широкі можливості для подальшого втручання у внутрішні справи України і ведення підривної діяльності проти неї.
ASPI news інформувала, що Баканов та Венедиктова оприлюднили аудіозаписи, які підтверджують існування "вугільної схеми" та зацікавленість у ній влади РФ. Раніше політтехнолог Олексій Голобуцький назвав наслідки проваджень проти Медведчука.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.