Фінансування бойовиків на 200 млн гривень: Венедіктова підписала підозру Медведчуку
Генеральний прокурор Ірина Венедіктова підписала повідомлення про підозру народному депутатові Віктору Медведчуку у державній зраді та вчиненні за попередньою змовою групою осіб сприяння діяльності терористичних організацій. Підозрюваний був залучений представниками вищого політичного керівництва Російської Федерації до підривної діяльності проти України.
В умовах гострої енергетичної кризи, викликаної бойовими діями на Сході та захопленням вугільних шахт, а також зірваними вугільними контрактами з ПАР, народний депутат схиляв керівництво України до постачання палива із "ЛНР" та "ДНР" і сплати коштів безпосередньо керівникам терористичних організацій. Про це повідомила генпрокурор Ірина Венедіктова під час спільного брифінгу з головою Служби безпеки Іваном Бакановим.
Непрацюючі ДП "Шахта імені К.І. Кісельова" та ДП "Луганськвугілля" були формально перереєстровані на території Києва, а їхніми керівниками були призначені представники бойовиків. Їм були відкритті банківські рахунки та забезпечено укладання контрактів на поставки вугілля з ПАТ "Центренерго".
Протягом 2015 року за вугілля терористичним організаціям перераховано не менше 200 млн гривень з запланованих 3,16 млрд гривень. Отримані грошові кошти були переведені на інші підприємства з ознаками фіктивності та зняті готівкою. Протягом листопада-грудня 2014 року та січня 2015 року підозрюваний доповідав керівництву Російської Федерації ефективність блокування поставок вугілля та наполягав на необхідності його продовження. Таким чином енергетична сфера України була поставлена у залежність від Російської Федерації та терористичних організацій, а дії нинішнього нардепа надали РФ більш широкі можливості для подальшого втручання у внутрішні справи України і ведення підривної діяльності проти неї.
ASPI news інформувала, що Баканов та Венедиктова оприлюднили аудіозаписи, які підтверджують існування "вугільної схеми" та зацікавленість у ній влади РФ. Раніше політтехнолог Олексій Голобуцький назвав наслідки проваджень проти Медведчука.
Українська Держприкордонслужба спростувала заяви білоруської влади про нібито порушення кордону безпілотниками з боку України. У відомстві наголосили, що такі звинувачення є безпідставними та виглядають як інформаційна кампанія, спрямована на дискредитацію Києва.
Дмитро Кулеба, ексміністр закордонних справ України, оцінив заяви Москви про «системні удари» по Києву як відверту провокацію та елемент інформаційної війни.
Європейський Союз офіційно відреагував на заяви російського МЗС про «системні удари» по столиці України. Речниця Єврокомісії Аніта Хіппер повідомила, що тимчасового повіреного РФ викликали для пояснень, а самі погрози названо неприйнятною ескалацією.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко відреагував на заяви глави МЗС РФ Сергія Лаврова, який у розмові з держсекретарем США Марко Рубіо «офіційно повідомив» про наміри російської армії завдавати системних ударів по Києву.
Голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов заявив, що Верховна Рада України та Офіс президента не є «центрами ухвалення рішень», тому по них не завдаватимуть ударів, попри погрози російського МЗС.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував заяву Олександра Лукашенка про готовність зустрітися з ним «у будь-якій точці», зазначивши, що символічно саме в цей час до Києва прибула лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.
Українська влада звернулася до представників президента США Дональда Трампа із закликом негайно вирушити до Києва для проведення переговорів. У столиці наголошують, що нинішній момент є критичним для визначення подальшого ходу війни та формування міжнародної коаліції підтримки.
Президент України Володимир Зеленський під час саміту у Києві, де були представлені 24 країни, зустрівся з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков зробив нову заяву про можливі «системні удари» Росії по Києву, наголосивши, що регулярність атак не означає їх щоденність. Москва попередила дипломатичні місії та міжнародні організації про небезпеку й закликала іноземців якнайшвидше залишити українську столицю.
Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя заявив, що мирна угода з Україною неможлива без виконання політичних ультиматумів Кремля — відмови від вступу до НАТО, зміни внутрішньої політики та фактичного обмеження суверенітету. Москва вкотре демонструє, що її «умови миру» є не домовленостями, а вимогою капітуляції.
Українська Держприкордонслужба спростувала заяви білоруської влади про нібито порушення кордону безпілотниками з боку України. У відомстві наголосили, що такі звинувачення є безпідставними та виглядають як інформаційна кампанія, спрямована на дискредитацію Києва.
Дмитро Кулеба, ексміністр закордонних справ України, оцінив заяви Москви про «системні удари» по Києву як відверту провокацію та елемент інформаційної війни.
Європейський Союз офіційно відреагував на заяви російського МЗС про «системні удари» по столиці України. Речниця Єврокомісії Аніта Хіппер повідомила, що тимчасового повіреного РФ викликали для пояснень, а самі погрози названо неприйнятною ескалацією.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко відреагував на заяви глави МЗС РФ Сергія Лаврова, який у розмові з держсекретарем США Марко Рубіо «офіційно повідомив» про наміри російської армії завдавати системних ударів по Києву.