Фінансування бойовиків на 200 млн гривень: Венедіктова підписала підозру Медведчуку
Генеральний прокурор Ірина Венедіктова підписала повідомлення про підозру народному депутатові Віктору Медведчуку у державній зраді та вчиненні за попередньою змовою групою осіб сприяння діяльності терористичних організацій. Підозрюваний був залучений представниками вищого політичного керівництва Російської Федерації до підривної діяльності проти України.
В умовах гострої енергетичної кризи, викликаної бойовими діями на Сході та захопленням вугільних шахт, а також зірваними вугільними контрактами з ПАР, народний депутат схиляв керівництво України до постачання палива із "ЛНР" та "ДНР" і сплати коштів безпосередньо керівникам терористичних організацій. Про це повідомила генпрокурор Ірина Венедіктова під час спільного брифінгу з головою Служби безпеки Іваном Бакановим.
Непрацюючі ДП "Шахта імені К.І. Кісельова" та ДП "Луганськвугілля" були формально перереєстровані на території Києва, а їхніми керівниками були призначені представники бойовиків. Їм були відкритті банківські рахунки та забезпечено укладання контрактів на поставки вугілля з ПАТ "Центренерго".
Протягом 2015 року за вугілля терористичним організаціям перераховано не менше 200 млн гривень з запланованих 3,16 млрд гривень. Отримані грошові кошти були переведені на інші підприємства з ознаками фіктивності та зняті готівкою. Протягом листопада-грудня 2014 року та січня 2015 року підозрюваний доповідав керівництву Російської Федерації ефективність блокування поставок вугілля та наполягав на необхідності його продовження. Таким чином енергетична сфера України була поставлена у залежність від Російської Федерації та терористичних організацій, а дії нинішнього нардепа надали РФ більш широкі можливості для подальшого втручання у внутрішні справи України і ведення підривної діяльності проти неї.
ASPI news інформувала, що Баканов та Венедиктова оприлюднили аудіозаписи, які підтверджують існування "вугільної схеми" та зацікавленість у ній влади РФ. Раніше політтехнолог Олексій Голобуцький назвав наслідки проваджень проти Медведчука.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.