Фінансування бойовиків на 200 млн гривень: Венедіктова підписала підозру Медведчуку
Генеральний прокурор Ірина Венедіктова підписала повідомлення про підозру народному депутатові Віктору Медведчуку у державній зраді та вчиненні за попередньою змовою групою осіб сприяння діяльності терористичних організацій. Підозрюваний був залучений представниками вищого політичного керівництва Російської Федерації до підривної діяльності проти України.
В умовах гострої енергетичної кризи, викликаної бойовими діями на Сході та захопленням вугільних шахт, а також зірваними вугільними контрактами з ПАР, народний депутат схиляв керівництво України до постачання палива із "ЛНР" та "ДНР" і сплати коштів безпосередньо керівникам терористичних організацій. Про це повідомила генпрокурор Ірина Венедіктова під час спільного брифінгу з головою Служби безпеки Іваном Бакановим.
Непрацюючі ДП "Шахта імені К.І. Кісельова" та ДП "Луганськвугілля" були формально перереєстровані на території Києва, а їхніми керівниками були призначені представники бойовиків. Їм були відкритті банківські рахунки та забезпечено укладання контрактів на поставки вугілля з ПАТ "Центренерго".
Протягом 2015 року за вугілля терористичним організаціям перераховано не менше 200 млн гривень з запланованих 3,16 млрд гривень. Отримані грошові кошти були переведені на інші підприємства з ознаками фіктивності та зняті готівкою. Протягом листопада-грудня 2014 року та січня 2015 року підозрюваний доповідав керівництву Російської Федерації ефективність блокування поставок вугілля та наполягав на необхідності його продовження. Таким чином енергетична сфера України була поставлена у залежність від Російської Федерації та терористичних організацій, а дії нинішнього нардепа надали РФ більш широкі можливості для подальшого втручання у внутрішні справи України і ведення підривної діяльності проти неї.
ASPI news інформувала, що Баканов та Венедиктова оприлюднили аудіозаписи, які підтверджують існування "вугільної схеми" та зацікавленість у ній влади РФ. Раніше політтехнолог Олексій Голобуцький назвав наслідки проваджень проти Медведчука.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.