Фінансування бойовиків на 200 млн гривень: Венедіктова підписала підозру Медведчуку
Генеральний прокурор Ірина Венедіктова підписала повідомлення про підозру народному депутатові Віктору Медведчуку у державній зраді та вчиненні за попередньою змовою групою осіб сприяння діяльності терористичних організацій. Підозрюваний був залучений представниками вищого політичного керівництва Російської Федерації до підривної діяльності проти України.
В умовах гострої енергетичної кризи, викликаної бойовими діями на Сході та захопленням вугільних шахт, а також зірваними вугільними контрактами з ПАР, народний депутат схиляв керівництво України до постачання палива із "ЛНР" та "ДНР" і сплати коштів безпосередньо керівникам терористичних організацій. Про це повідомила генпрокурор Ірина Венедіктова під час спільного брифінгу з головою Служби безпеки Іваном Бакановим.
Непрацюючі ДП "Шахта імені К.І. Кісельова" та ДП "Луганськвугілля" були формально перереєстровані на території Києва, а їхніми керівниками були призначені представники бойовиків. Їм були відкритті банківські рахунки та забезпечено укладання контрактів на поставки вугілля з ПАТ "Центренерго".
Протягом 2015 року за вугілля терористичним організаціям перераховано не менше 200 млн гривень з запланованих 3,16 млрд гривень. Отримані грошові кошти були переведені на інші підприємства з ознаками фіктивності та зняті готівкою. Протягом листопада-грудня 2014 року та січня 2015 року підозрюваний доповідав керівництву Російської Федерації ефективність блокування поставок вугілля та наполягав на необхідності його продовження. Таким чином енергетична сфера України була поставлена у залежність від Російської Федерації та терористичних організацій, а дії нинішнього нардепа надали РФ більш широкі можливості для подальшого втручання у внутрішні справи України і ведення підривної діяльності проти неї.
ASPI news інформувала, що Баканов та Венедиктова оприлюднили аудіозаписи, які підтверджують існування "вугільної схеми" та зацікавленість у ній влади РФ. Раніше політтехнолог Олексій Голобуцький назвав наслідки проваджень проти Медведчука.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.