Фон дер Ляєн запропонувала "стратегію дикобраза" для України
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала зробити все можливе, аби зміцнити позицію України для досягнення справедливого й тривалого миру. Про це вона заявила під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту у Страсбурзі.
"Справедливий і тривалий мир міг би започаткувати нову еру процвітання для України та допомогти нам побудувати нову архітектуру безпеки в Європі. Справедливий і тривалий мир, який гарантуватиме суверенітет України та поважатиме територіальну цілісність та підтримуватиме європейські прагнення. Це перехрестя, на якому ми стоїмо, і Європа має в цьому величезну зацікавленість, тому ми повинні зробити все можливе, щоб зміцнити позиції України. Бо ми всі бачили, як Росія веде переговори. Вони бомбардують, залякують, ховають обіцянки під руїнами. Путін хоче змусити Україну прийняти неприйнятне. Тому, завдання - допомогти Україні залишатися сильною, не піддатися залякуванню Путіна та розпочати мирні переговори на власних умовах", - наголосила вона.
Фон дер Ляєн окреслила три ключові пріоритети, які, на її думку, допоможуть досягти цієї мети: підтримка оборони України, повна відмова від російських енергоносіїв та прискорення шляху України до ЄС.
Зупинившись на першому пункті, вона відзначила необхідність реалізації "стратегії дикобраза". "Росія є постійною загрозою для всієї Європи. Тому Україна має бути достатньо сильною, щоб стримувати будь-який майбутній напад за допомогою стримування через протидію".
Президентка нагадала, що ЄС уже надав Україні військову підтримку на 50 млрд євро. Водночас закликала перейти від логіки допомоги до логіки інтеграції оборонних галузей. "Ми закликаємо наші держави-члени розміщувати замовлення безпосередньо в оборонній промисловості України, оскільки це найефективніший та найекономічніший спосіб підтримки військових зусиль України", - акцентував вона, додавши, що ключовими елементами тут мають бути оборонні технології та інновації.
Говорячи про енергетичну незалежність, фон дер Ляєн нагадала, що доходи від викопного палива залишаються головним джерелом фінансування російської військової машини. "На початку війни в ЄС витрачали 12 млрд євро на місяць на російське викопне паливо. Сьогодні ми витрачаємо лише 1,8 млрд на місяць. Тож нашим головним інтересом у сфері безпеки є припинення фінансування військового бюджету Путіна. І для цього ми повинні припинити витрачати мільярди на імпорт російської енергії".
Вона повідомила про запровадження нових заходів, зокрема заборону на укладання нових контрактів з РФ, заборону на імпорт через спотові ринки з кінця 2025 року та повну відмову від газу - трубопровідного й СПГ - до кінця 2027 року. Також посилюватиметься контроль над "тіньовим флотом" Росії.
Третім пріоритетом фон дер Ляєн назвала прискорення вступу України до Європейського Союзу. "Це буде найсильнішою гарантією безпеки", - пояснила вона.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Заява президента України про те, що США пов’язують гарантії безпеки з відходом ЗСУ з Донбасу, викликала задоволення у Москві. Водночас Зеленський попередив: такий крок означатиме не лише втрату територій, а й створення небезпечного плацдарму для Росії, що поставить під удар Україну та весь континент.
Росія публічно підтвердила відсутність прогресу у вирішенні територіальних суперечок з Україною, проте Кремль заявляє, що не відмовляється від діалогу. Пєсков підкреслив: переговори тривають, хоча ключові питання залишаються заблокованими, а чутки про готовність Путіна до мирної угоди він назвав вигадкою.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що російський лідер стоїть перед вибором — або внутрішній розкол у суспільстві, або нова війна проти сусідів. Якщо його не зупинити зараз, наступною жертвою можуть стати країни Балтії, адже Кремль розігнав військову економіку і радикалізував власне населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.