Фон дер Ляєн запропонувала "стратегію дикобраза" для України
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала зробити все можливе, аби зміцнити позицію України для досягнення справедливого й тривалого миру. Про це вона заявила під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту у Страсбурзі.
"Справедливий і тривалий мир міг би започаткувати нову еру процвітання для України та допомогти нам побудувати нову архітектуру безпеки в Європі. Справедливий і тривалий мир, який гарантуватиме суверенітет України та поважатиме територіальну цілісність та підтримуватиме європейські прагнення. Це перехрестя, на якому ми стоїмо, і Європа має в цьому величезну зацікавленість, тому ми повинні зробити все можливе, щоб зміцнити позиції України. Бо ми всі бачили, як Росія веде переговори. Вони бомбардують, залякують, ховають обіцянки під руїнами. Путін хоче змусити Україну прийняти неприйнятне. Тому, завдання - допомогти Україні залишатися сильною, не піддатися залякуванню Путіна та розпочати мирні переговори на власних умовах", - наголосила вона.
Фон дер Ляєн окреслила три ключові пріоритети, які, на її думку, допоможуть досягти цієї мети: підтримка оборони України, повна відмова від російських енергоносіїв та прискорення шляху України до ЄС.
Зупинившись на першому пункті, вона відзначила необхідність реалізації "стратегії дикобраза". "Росія є постійною загрозою для всієї Європи. Тому Україна має бути достатньо сильною, щоб стримувати будь-який майбутній напад за допомогою стримування через протидію".
Президентка нагадала, що ЄС уже надав Україні військову підтримку на 50 млрд євро. Водночас закликала перейти від логіки допомоги до логіки інтеграції оборонних галузей. "Ми закликаємо наші держави-члени розміщувати замовлення безпосередньо в оборонній промисловості України, оскільки це найефективніший та найекономічніший спосіб підтримки військових зусиль України", - акцентував вона, додавши, що ключовими елементами тут мають бути оборонні технології та інновації.
Говорячи про енергетичну незалежність, фон дер Ляєн нагадала, що доходи від викопного палива залишаються головним джерелом фінансування російської військової машини. "На початку війни в ЄС витрачали 12 млрд євро на місяць на російське викопне паливо. Сьогодні ми витрачаємо лише 1,8 млрд на місяць. Тож нашим головним інтересом у сфері безпеки є припинення фінансування військового бюджету Путіна. І для цього ми повинні припинити витрачати мільярди на імпорт російської енергії".
Вона повідомила про запровадження нових заходів, зокрема заборону на укладання нових контрактів з РФ, заборону на імпорт через спотові ринки з кінця 2025 року та повну відмову від газу - трубопровідного й СПГ - до кінця 2027 року. Також посилюватиметься контроль над "тіньовим флотом" Росії.
Третім пріоритетом фон дер Ляєн назвала прискорення вступу України до Європейського Союзу. "Це буде найсильнішою гарантією безпеки", - пояснила вона.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.