Фон дер Ляєн запропонувала "стратегію дикобраза" для України
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала зробити все можливе, аби зміцнити позицію України для досягнення справедливого й тривалого миру. Про це вона заявила під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту у Страсбурзі.
"Справедливий і тривалий мир міг би започаткувати нову еру процвітання для України та допомогти нам побудувати нову архітектуру безпеки в Європі. Справедливий і тривалий мир, який гарантуватиме суверенітет України та поважатиме територіальну цілісність та підтримуватиме європейські прагнення. Це перехрестя, на якому ми стоїмо, і Європа має в цьому величезну зацікавленість, тому ми повинні зробити все можливе, щоб зміцнити позиції України. Бо ми всі бачили, як Росія веде переговори. Вони бомбардують, залякують, ховають обіцянки під руїнами. Путін хоче змусити Україну прийняти неприйнятне. Тому, завдання - допомогти Україні залишатися сильною, не піддатися залякуванню Путіна та розпочати мирні переговори на власних умовах", - наголосила вона.
Фон дер Ляєн окреслила три ключові пріоритети, які, на її думку, допоможуть досягти цієї мети: підтримка оборони України, повна відмова від російських енергоносіїв та прискорення шляху України до ЄС.
Зупинившись на першому пункті, вона відзначила необхідність реалізації "стратегії дикобраза". "Росія є постійною загрозою для всієї Європи. Тому Україна має бути достатньо сильною, щоб стримувати будь-який майбутній напад за допомогою стримування через протидію".
Президентка нагадала, що ЄС уже надав Україні військову підтримку на 50 млрд євро. Водночас закликала перейти від логіки допомоги до логіки інтеграції оборонних галузей. "Ми закликаємо наші держави-члени розміщувати замовлення безпосередньо в оборонній промисловості України, оскільки це найефективніший та найекономічніший спосіб підтримки військових зусиль України", - акцентував вона, додавши, що ключовими елементами тут мають бути оборонні технології та інновації.
Говорячи про енергетичну незалежність, фон дер Ляєн нагадала, що доходи від викопного палива залишаються головним джерелом фінансування російської військової машини. "На початку війни в ЄС витрачали 12 млрд євро на місяць на російське викопне паливо. Сьогодні ми витрачаємо лише 1,8 млрд на місяць. Тож нашим головним інтересом у сфері безпеки є припинення фінансування військового бюджету Путіна. І для цього ми повинні припинити витрачати мільярди на імпорт російської енергії".
Вона повідомила про запровадження нових заходів, зокрема заборону на укладання нових контрактів з РФ, заборону на імпорт через спотові ринки з кінця 2025 року та повну відмову від газу - трубопровідного й СПГ - до кінця 2027 року. Також посилюватиметься контроль над "тіньовим флотом" Росії.
Третім пріоритетом фон дер Ляєн назвала прискорення вступу України до Європейського Союзу. "Це буде найсильнішою гарантією безпеки", - пояснила вона.
ПолітикаУкраїнський дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
ПолітикаМіністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
ПолітикаРосійський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
ПолітикаСибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
ПолітикаЮрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
ПолітикаМіністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
ПолітикаУкраїнські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
ПолітикаРадник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
ПолітикаУкраїнський дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
ПолітикаМіністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
ПолітикаРосійський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
ПолітикаСибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.