Фон дер Ляєн запропонувала "стратегію дикобраза" для України
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала зробити все можливе, аби зміцнити позицію України для досягнення справедливого й тривалого миру. Про це вона заявила під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту у Страсбурзі.
"Справедливий і тривалий мир міг би започаткувати нову еру процвітання для України та допомогти нам побудувати нову архітектуру безпеки в Європі. Справедливий і тривалий мир, який гарантуватиме суверенітет України та поважатиме територіальну цілісність та підтримуватиме європейські прагнення. Це перехрестя, на якому ми стоїмо, і Європа має в цьому величезну зацікавленість, тому ми повинні зробити все можливе, щоб зміцнити позиції України. Бо ми всі бачили, як Росія веде переговори. Вони бомбардують, залякують, ховають обіцянки під руїнами. Путін хоче змусити Україну прийняти неприйнятне. Тому, завдання - допомогти Україні залишатися сильною, не піддатися залякуванню Путіна та розпочати мирні переговори на власних умовах", - наголосила вона.
Фон дер Ляєн окреслила три ключові пріоритети, які, на її думку, допоможуть досягти цієї мети: підтримка оборони України, повна відмова від російських енергоносіїв та прискорення шляху України до ЄС.
Зупинившись на першому пункті, вона відзначила необхідність реалізації "стратегії дикобраза". "Росія є постійною загрозою для всієї Європи. Тому Україна має бути достатньо сильною, щоб стримувати будь-який майбутній напад за допомогою стримування через протидію".
Президентка нагадала, що ЄС уже надав Україні військову підтримку на 50 млрд євро. Водночас закликала перейти від логіки допомоги до логіки інтеграції оборонних галузей. "Ми закликаємо наші держави-члени розміщувати замовлення безпосередньо в оборонній промисловості України, оскільки це найефективніший та найекономічніший спосіб підтримки військових зусиль України", - акцентував вона, додавши, що ключовими елементами тут мають бути оборонні технології та інновації.
Говорячи про енергетичну незалежність, фон дер Ляєн нагадала, що доходи від викопного палива залишаються головним джерелом фінансування російської військової машини. "На початку війни в ЄС витрачали 12 млрд євро на місяць на російське викопне паливо. Сьогодні ми витрачаємо лише 1,8 млрд на місяць. Тож нашим головним інтересом у сфері безпеки є припинення фінансування військового бюджету Путіна. І для цього ми повинні припинити витрачати мільярди на імпорт російської енергії".
Вона повідомила про запровадження нових заходів, зокрема заборону на укладання нових контрактів з РФ, заборону на імпорт через спотові ринки з кінця 2025 року та повну відмову від газу - трубопровідного й СПГ - до кінця 2027 року. Також посилюватиметься контроль над "тіньовим флотом" Росії.
Третім пріоритетом фон дер Ляєн назвала прискорення вступу України до Європейського Союзу. "Це буде найсильнішою гарантією безпеки", - пояснила вона.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.