Фракція Ляшка влаштувала пікет у Польщі
Про це Олег Ляшко написав у Facebook.
Читайте також: Ляшко вибачився за своє «кнопкодавство»
"Прямо зараз наша фракція пікетує Сейм Республіки Польща у Варшаві з вимогою скасувати антиукраїнський закон і перестати на догоду Москви проводити політику ненависті до українців і стравлювання наших народів", - повідомив Ляшко.
Він також зазначив, що його фракція перебуває у Польщі в повному складі.
Депутати заявили, що приїхали пікетувати Сейм, щоб привернути увагу польської влади на неприпустимість їх дій, від яких "виграє Росія".
Поліцейські та охоронці просили їх спілкуватися польською мовою та спробували відвести на інший бік дороги. Проте депутати виступили перед журналістами з промовами.
Водночас народний депутат від "БПП" Сергій Лещенко заявив, що 9 лютого, у пленарний робочий день, у залі Верховної Ради була відсутня більшість депутатів.
"Було б добре, якби оператор наразі показав порожню залу в парламенті. Сьогодні робочий день, але в сесійній залі перебуває від сили 20 депутатів", - сказав він з трибуни ВР.
Лещенко додав, що це є результатом того, що до Ради приходять, щоб займатися бізнесом, а не політикою.
Як повідомляло інформаційне агентство ASPI, нардепи поїхали молитися до США.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.