Гарантії безпеки для України – Андрій Єрмак
Фінляндія виразила свою готовність і надалі підтримувати Україну в боротьбі проти російської агресії, тому Президентом України Володимиром Зеленським та Президентом Фінляндії Александром Стуббом було підписано Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку.
Фінляндія зобовʼязалася надавати довгострокову військову та фінансову підтримку та виразила готовність до поглиблення співпраці з Україною в політичній, фінансовій, гуманітарній та у сфері реформ. Документ чинний протягом десяти років і посилює підтримку й захист України на її шляху до членства в НАТО і ЄС.
Також було затверджено допомогу Фінляндії в питаннях відбудови енергетичного сектору, посилення захисту кордону та критичної інфраструктури, а також здійснюватиме лікування українських військових.
Угода містить потужні блоки щодо санкцій, відшкодування збитків і притягнення агресора до відповідальності, документ засвідчує підтримку майбутнього членства України в ЄС і НАТО з боку Фінляндії.
З підписанням Угоди Фінляндія оголосила про двадцять третій пакет допомоги Україні на суму €188 млн, таким чином обсяг військової підтримки України з початку повномасштабної військової агресії наблизився до 2 млрд євро (станом на сьогодні Україна вже уклала 8 двосторонніх безпекових угод: з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами та Фінляндією).
«Декларація, в свою чергу, була заснована на ідеях, закладених у концепції Київського безпекового договору (Kyiv Security Compact) та містить деякі її положення. Сам Kyiv Security Compact було розроблено експертами Міжнародної робочої групи з питань безпекових гарантій для України Єрмака-Расмуссена, що почала акивно працювати з весни 2022 року. Я дякую всій команді, яка зробила професійну роботу, що має реальний результат.
Дякуємо нашим союзникам!», - Андрій Єрмак.
#єрмак #фінляндія #союзник #підтримка
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.