Генерала Павловського заарештовано на два місяці: призначено заставу
Печерський суд арештував на два місяці на вимогу ДБР керівника "Кузні на Рибальському" Валерія Шандру, а також двох колишніх підлеглих Павловського, керівників департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки міноборони Андрія Араптанова та Романа Башинського. Їм призначена чимала застава.
Печерський суд Києва дозволив арештувати колишнього заступника міністра оборони, бойового генерала Ігоря Павловського на вимогу Державного бюро розслідувань. Суд постановив, що альтернативою арешту може бути грошова застава у майже 500 мільйонів гривень. Ігор Павловський сказав, що таких коштів у нього немає, а рішення суду він оскаржуватиме повідомляє BBC Україна.
Генерал Павловський брав участь у боях за Маріуполь у вересні 2014 року. У 2015-2019 роках був заступником міністра оборони за президентства Петра Порошенка. Державне бюро розслідувань підозрює Павловського і двох ексначальників департаменту міноборони та голову правління підприємства "Кузня на Рибальському" Валерія Шандру у змові та організації постачання армії у 2016-2018 роках військової техніки низької якості.
ASPI news повідомляло, правоохоронці провели обшуки "Кузня на Рибальському". В "Кузня на Рибальському" назвали обшуки ДБР спробою довести підприємство до банкрутства.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Українські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
Президент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.