Гетманцев попередив про ризик зупинки: "Нова пошта", Rozetka та АТБ опинилися під ударом російських атак

Російські удари по українській бізнес-інфраструктурі вже створюють загрозу для роботи найбільших компаній країни. 

Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що «Нова пошта», Rozetka, «Сільпо», «Епіцентр» та АТБ через масштабні руйнування опинилися у критичному стані та на межі зупинки. За його словами, збитки системних підприємств обчислюються мільярдами, а проблеми великих компаній автоматично поширюються на тисячі менших підприємств, які працюють навколо них.

Росія дедалі сильніше б'є не лише по безпосередньо військових цілях, а й по економічній інфраструктурі України. Наслідки таких атак уже відчувають найбільші торговельні та логістичні компанії, без стабільної роботи яких значна частина внутрішнього ринку може зіткнутися з серйозними перебоями.

Про масштаби проблеми розповів Данило Гетманцев. За його словами, під постійними російськими ракетними ударами опинилися системні підприємства, серед яких «Нова пошта», Rozetka, «Сільпо», «Епіцентр» та АТБ. Він наголосив, що йдеться не про окремі пошкодження, а про масштабну проблему для цілої економічної екосистеми.

Гетманцев пояснив, що великі компанії створюють навколо себе величезну мережу постачальників, підрядників, перевізників та інших підприємств. Тому удар по великому бізнесу має значно ширші наслідки, ніж просто втрата конкретного складу, магазину, виробничого об'єкта чи логістичного центру.

За оцінкою депутата, російські атаки вже призвели до збитків на мільярди доларів і гривень у різних компаній. Найбільш показовим прикладом він назвав Rozetka, збитки якої, за його словами, становлять близько 70 млн доларів. Ці кошти, наголосив Гетманцев, уже неможливо повернути в економічний оборот.

Ще одним масштабним ударом стала втрата «Епіцентром» центрального виробничого підприємства. За словами Гетманцева, компанія втратила свій центральний і найсучасніший у Європі завод. Це означає не тільки прямі матеріальні збитки для підприємства, а й серйозний удар по виробничих можливостях та зайнятості.

Особливе значення має те, що йдеться про компанії з величезними трудовими колективами. Гетманцев зазначив, що такі підприємства можуть мати по 40–50 тисяч працівників. Крім власного персоналу, вони забезпечують роботою значну кількість малих і середніх підприємств, які постачають їм товари та послуги.

Тому знищення логістичного або виробничого об'єкта великої компанії має ефект доміно. Після втрати основного підприємства проблеми можуть виникнути у транспортних компаній, виробників, сервісних організацій, постачальників та інших контрагентів. У результаті один російський удар здатен створити економічні наслідки для цілої мережі бізнесів.

Для «Нової пошти» особливо важливе значення має безперервність логістики. Компанія є одним із ключових елементів внутрішнього товарообігу, тому пошкодження її інфраструктури потенційно впливає на роботу продавців, виробників та звичайних споживачів. Російські атаки вже неодноразово пошкоджували об'єкти логістичних компаній.

Схожа ситуація складається у великих торговельних мереж. Якщо знищується розподільчий центр, склад або виробниче підприємство, наслідки можуть проявлятися не відразу. Компаніям доводиться перебудовувати маршрути постачання, шукати альтернативні приміщення, переміщувати запаси та відновлювати пошкоджені потужності.

Водночас Гетманцев звернув увагу на складне питання державної допомоги великому бізнесу. За його словами, чинні урядові програми підтримки орієнтовані насамперед на малий і середній бізнес. Логіка такого підходу полягає в обмеженості державних фінансів: якщо спрямовувати значні кошти на порятунок великих компаній, ресурсів може не вистачити для підтримки малого та середнього підприємництва.

Парламентар також виключив можливість запровадження податкових канікул для бізнесу. Він пояснив це необхідністю зберігати надходження до бюджету для фінансування українського війська в умовах війни. Таким чином, держава одночасно стикається з двома протилежними потребами: підтримувати підприємства, які зазнали руйнувань, і не втрачати бюджетні доходи, необхідні для оборони.

Проблема набуває особливої ваги через роль системних компаній у державних фінансах. Великі підприємства є одними з основних платників податків і найбільших роботодавців країни. Якщо вони скорочують діяльність або зупиняють окремі напрямки через російські атаки, це безпосередньо відображається на бюджетних надходженнях та зайнятості.

Отже, російські удари по бізнесу створюють для України значно ширшу проблему, ніж фізичне знищення майна. Кожен зруйнований великий склад, завод або логістичний центр означає втрату капіталу, робочих місць, податків і порушення ланцюгів постачання.

Наслідки вже помітні й на рівні споживчого ринку. OBOZ.UA зазначає, що частина продукції бренду «Сніжна панда» тимчасово зникла з продажу або стала менш доступною. У компанії пов'язали це з ракетним ударом по її виробничо-складському комплексу та атаками на логістичну інфраструктуру великих торговельних мереж.

Таким чином, російська кампанія проти української інфраструктури дедалі виразніше зачіпає повсякденну економічну діяльність. Проблеми одного підприємства можуть швидко поширюватися на партнерів, постачальників і споживачів, формуючи масштабний ланцюг збитків.

Заява Данила Гетманцева фактично демонструє серйозність ситуації: найбільші українські компанії, які забезпечують роботою десятки тисяч людей і генерують значні податкові надходження, змушені працювати під постійною загрозою нових ударів. І якщо атаки триватимуть у нинішньому масштабі, ризик перебоїв у роботі системних підприємств може стати проблемою вже не окремого бізнесу, а всієї української економіки.