Голова Харківської ОДА Кучер вилаяв депутатів облради: подробиці скандалу
У Харькові чиновники обладміністрації посварилися через коронавірус та складну ситуацію в області на тлі пандемії. Емоційна розмова завершилася гучними криками.
У Харкові голова обладміністрації Олексій Кучер посварився з депутатами на черговій сесії облради. Як передає Depo.Харків, сварка заступника голови Харківської облради Володимира Скоробагача та голови Харківської ОДА Олексія Кучера сталася, коли депутати обговорювали питання боротьби з коронавірусом.
Скоробагач закликав заступника голови Харківської ОДА, керівника штабу з протидії коронавірусу Тараса Пастуха розповісти, що 15 жовтня на ранок давали на "швидку" тільки 8 ліжок для прийняття. Скоробагач додав, що у Харкові та області катастрофічна ситуація, яка викликана, на його думку, саме роботою Департаменту охорони здоров'я. Скоробагач наголосив, що людям потрібна допомога просто зараз, а не у майбутньому.
Олексій Кучер звернувся до Скоробагача із нецензурною лексикою та сказав, що той говорить неправду. Розмова перейшла на крики. Суперечку вдалося погасити голові облради Сергію Чернову.
Раніше заступник голови Харківської обладміністрації Тарас Пастух раніше заявляв, що ситуація з захворюваністю на коронавірус у Харківській області надскладна, госпіталізувати хворих, які потребують кисневої підтримки та інтенсивної терапії, вже майже нікуди. ASPI news повідомляло, що лікарка Ольга Голубовська спростувала ефективність захисту організму вакцинацією від грипу проти COVID-19.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.