Голова Нацполіції Іван Вигівський взяв участь у міжнародній конференції, щодо воєнних злочинів на цивільні обʼєкти
Очільник Нацполіції Іван Вигівський взяв участь у міжнародній конференції, щодо відповідальності воєнних злочинців за атаки на цивільні об’єкти «United for Justice. Accountability for the Attacks against Civilian Objects».
Під час конференції Іван Вигівський провів двосторонню зустріч зі Спеціальною представницею Генерального секретаря ООН з питань сексуального насильства в умовах конфлікту Прамілою Паттен. Очільник відомства розповів про роль поліцейських у документуванні та розслідуванні воєнних злочинів рф – атак на цивільні об’єкти, зокрема, заклади освіти. А також про забезпечення публічного порядку та безпеки під час освітнього процесу.
Міжнародна конференція високого рівня «United for Justice. Accountability for the Attacks against Civilian Objects» покликана підвищити обізнаність світу про масштаби атак рф на цивільну інфраструктуру України, про катастрофічні наслідки руйнувань, в тому числі закладів освіти, а також вплив цих атак на життя цивільного населення.
У конференції взяли участь представники інституцій Європейського Союзу, Міжнародного кримінального суду, Консультативної групи з питань найтяжчих міжнародних злочинів, провідні експерти в галузі міжнародного права, Генеральні прокурори країн Європи, українські урядовці. Відкрив конференцію Президент України Володимир Зеленський.
«Ми документуємо ворожі обстріли, вживаємо комплексних заходів для якісного та повного збору доказів під час фіксації кожного такого факту. Адже нашою метою є встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності воєнних злочинців. Так, від початку повномасштабного вторгнення Нацполіція зафіксувала понад 278 тис. фактів обстрілів, що призвело до руйнувань або знищень понад 154 тис. об’єктів саме цивільної інфраструктури. Це - житлові будинки, об’єкти енергетики, медичні установи, звісно, і заклади освіти», - Іван Вигівський.


#вигівський #нацполіція #президент #конференція
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.