Голова Нацполіції Іван Вигівський взяв участь у міжнародній конференції, щодо воєнних злочинів на цивільні обʼєкти
Очільник Нацполіції Іван Вигівський взяв участь у міжнародній конференції, щодо відповідальності воєнних злочинців за атаки на цивільні об’єкти «United for Justice. Accountability for the Attacks against Civilian Objects».
Під час конференції Іван Вигівський провів двосторонню зустріч зі Спеціальною представницею Генерального секретаря ООН з питань сексуального насильства в умовах конфлікту Прамілою Паттен. Очільник відомства розповів про роль поліцейських у документуванні та розслідуванні воєнних злочинів рф – атак на цивільні об’єкти, зокрема, заклади освіти. А також про забезпечення публічного порядку та безпеки під час освітнього процесу.
Міжнародна конференція високого рівня «United for Justice. Accountability for the Attacks against Civilian Objects» покликана підвищити обізнаність світу про масштаби атак рф на цивільну інфраструктуру України, про катастрофічні наслідки руйнувань, в тому числі закладів освіти, а також вплив цих атак на життя цивільного населення.
У конференції взяли участь представники інституцій Європейського Союзу, Міжнародного кримінального суду, Консультативної групи з питань найтяжчих міжнародних злочинів, провідні експерти в галузі міжнародного права, Генеральні прокурори країн Європи, українські урядовці. Відкрив конференцію Президент України Володимир Зеленський.
«Ми документуємо ворожі обстріли, вживаємо комплексних заходів для якісного та повного збору доказів під час фіксації кожного такого факту. Адже нашою метою є встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності воєнних злочинців. Так, від початку повномасштабного вторгнення Нацполіція зафіксувала понад 278 тис. фактів обстрілів, що призвело до руйнувань або знищень понад 154 тис. об’єктів саме цивільної інфраструктури. Це - житлові будинки, об’єкти енергетики, медичні установи, звісно, і заклади освіти», - Іван Вигівський.


#вигівський #нацполіція #президент #конференція
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.