Гончарук розкрив деталі перемовин щодо газу
Сьогодні, 1 листопада, Олексій Гончарук повідомив, що уряд відстоює українські інтереси в перемовинах про транзит газу.
В перемовинах щодо транзиту газу уряд України відстоює інтереси України та вимагатиме довгострокового контракту. На цьому наголосив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час "Години запитань до Уряду" сьогодні у Верховній Раді.
"Ми будемо вимагати довгострокового контракту, а не на один рік. І ми будемо вимагати гарантій транзиту в достатній кількості, щоб можна було обслуговувати газотранспортну систему", – наголосив Гончарук.
Він повідомив, що тривають перемовини, щоб угода була підписана в максимально короткий термін.
Проголосований вчора у Верховній Раді закон про анбалдлінг НАК "Нафтогаз України" наближає уряд до цієї мети.
"У нас регулятор буде працювати за європейськими правилами. Це дає нам можливість апелювати до наших європейських партнерів, союзників і виступати спільною позицією на переговорах", – зазначив Гончарук.
Прем'єр-міністр зазначив, що чіткої дати підписання угоди поки не визначено, оскільки ще тривають перемовини щодо умов такої угоди.
"Ми, і "Нафтогаз", і Уряд України, і за допомогою команди Президента, робимо все від нас залежне, щоби Угода була підписана якнайшвидше", – запевнив прем’єр-міністр.
Раніше президент РФ Володимир Путін закликав до "обнуління" судових претензій між "Газпромом" і "Нафтогазом України", пов'язаних з урегулюванням проблеми боргу та підписанням контрактів на транзит і постачання газу.
Дональд Трамп заявив, що не вважає себе прихильником України, однак його слова прозвучали на тлі активних переговорів про завершення війни та можливу роль США у дипломатичному процесі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Дональд Трамп заявив, що не вважає себе прихильником України, однак його слова прозвучали на тлі активних переговорів про завершення війни та можливу роль США у дипломатичному процесі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.