Зеленський назвав кількість систем FREJYA, необхідних для захисту України від балістики
Для створення повноцінного антибалістичного щита Україні необхідно близько 100 систем FREJYA. Про це заявив президент Володимир Зеленський, наголосивши, що реалізація проєкту дозволить не лише захистити українське небо, а й у перспективі зробити нову систему основою європейської протиракетної оборони.
За словами глави держави, саме така кількість комплексів дасть змогу забезпечити ефективне прикриття всієї території України від балістичних загроз. Зеленський підкреслив, що проєкт FREJYA відкритий для співпраці з міжнародними партнерами, а після його успішної реалізації Україна буде готова ділитися напрацьованими технологіями та досвідом із союзниками.
Президент повідомив, що Україна здатна самостійно створити ключові елементи системи — ракету-перехоплювач і пускову установку. Водночас для завершення проєкту потрібна участь європейських партнерів, які мають технології виробництва сучасних радарів, сенсорів та інших компонентів, необхідних для роботи антибалістичної системи. За словами Зеленського, відповідні домовленості з державами та оборонними компаніями вже досягнуті.
Окремо глава держави закликав країни, які володіють ракетами до комплексів Patriot, приєднуватися до антибалістичної коаліції. Він зазначив, що поки триває створення FREJYA, Україні необхідно отримувати додаткові ракети-перехоплювачі для вже наявних систем протиповітряної оборони, щоб ефективно відбивати російські атаки.
Зеленський також наголосив, що поширення балістичних ракет у світі робить розвиток подібних систем дедалі актуальнішим. На його переконання, FREJYA не стане конкурентом існуючих комплексів протиракетної оборони, а доповнить їх, забезпечивши Україні та Європі нові можливості для захисту від сучасних ракетних загроз.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.