Гваазький трибунал дозволив 32 країнам приєднатися до позову України проти Росії
Міжнародний суд ООН у Гаазі ухвалив запити 32 країн щодо підтримки позову України проти терористичної держави Росії щодо порушення Конвенції про геноцид. Про це йдеться у офіційній заяві Суду.
До позову приєдналися 26 держав-членів ЄС, окрім Угорщини, а також Австралія, Канада, Нова Зеландія, Норвегія, Ліхтенштейн та Велика Британія. До 5 липня ці країни мають підтвердити вступ у процес та подати свою позицію у справі. Водночас США відмовили в участі у слуханнях на етапі попереднього розгляду заперечень сторін.
Україна подала позов до Міжнародного суду ООН за кілька днів після початку війни у лютому 2022 року. У ньому йшлося про те, що Росія порушила Конвенцію 1948 року, хибно звинувативши Україну в геноциді в Луганській та Донецькій областях і використовуючи це як привід для вторгнення. Київ зажадав притягнути Москву до відповідальності "за маніпуляцію поняттям „геноцид“" та закликати її припинити бойові дії.
Суд став на бік України. При цьому там уточнили, що ухвала є "тимчасовим заходом", мета якої – заморозити ситуацію доти, доки не буде винесено остаточне рішення щодо спору. Росія брати участь у процесі та зупиняти військові дії відмовилася – у МЗС РФ заявили, що у суду ООН "відсутня юрисдикція у розгляді питання про спецоперацію".
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що здатність України переносити бойові дії на територію Росії є показником нового етапу війни та свідченням високого рівня розвитку українських військових технологій і тактики.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.
Речник Кремля Дмитро Пєсков після серії вибухів і повідомлень про атаку безпілотників на Москву виступив із заявами, покликаними переконати росіян у нібито контрольованій ситуації, однак черговий інцидент вкотре продемонстрував, що бойові дії дедалі ближче підходять до території країни-агресора.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив про нову атаку безпілотників на російську столицю, заявивши про роботу систем протиповітряної оборони та нібито знищення 19 БПЛА, тоді як у регіоні знову фіксували перебої в роботі інфраструктури та посилені заходи безпеки.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що масовані атаки безпілотників по Москві та ураження ключової інфраструктури РФ свідчать про якісну зміну ходу війни, оскільки бойові дії дедалі більше наближаються до території Росії та її населення.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.